Соціальні програми в контексті державної підтримки паліативної медицини в країнах Європейського Союзу (на прикладі Великобританії).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.4.3Ключові слова:
державне управління, організаційний механізм, хоспіси, паліативна та хоспісна допомога, інкурабельні пацієнти, соціально-медичне обслуговування, зарубіжний досвід, соціальна послуга, невиліковні хворобиАнотація
Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.
Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід’ємних складових системи охорони здоров’я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
Посилання
Фінансування правильного догляду та підтримки для всіх для створення справедливої та прозорої системи фінансування; Заключний звіт огляду фінансування паліативної допомоги, липень 2011 року, с. 21. URL: http://palliativecarefunding.org.uk/PCFRFinal%20Report.pdf
Дубич К. В. Механізми державного управління соціальними послугами: зарубіжний досвід та українські реалії : монографія. Київ: Вид-во НАДУ, 2015. 386 с.
Дячук Д.Д. Організаційні підходи до надання паліативної медичної допомоги інкрабельнім онкологічним хворим. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2003. №2. С. 48–54.
Commission into the Future of Hospice Care. URL: http://www.helpthehospices.org.uk/about-hospice-care/ facts-figures/#Hospice-and-Palliative-Care-Directory-2011
Fraser HC, Kutner JS, Pfeifer MP. Senior medical students' perceptions of the adequacy of education on end-of-life issues. Journal of Palliative Medicine. 2001. № 4. S. 337–343.
Oxford Textbook of Palliative Medicine. Derek Doyle, Geoffrey Hanks, Kenneth Calman, Nathan Cherny, editors. Oxford: Oxford University Press; 2003. 1270 p.
World Health Organization. Cancer pain relief and palliative care. Report of a WHO Expert Committee. WHO Technical Report Series No. 804. Geneva: World Health Organization; 1990. 76 p.
