Моделі взаємодії громадянського та політичного суспільства: теоретико-концептуальний аспект.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.4.1Ключові слова:
громадянське суспільство, політичне суспільство, економічне суспільство, держава, взаємодія, моделі взаємодіїюАнотація
У статті розглядається теоретико-концептуальний аспект моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства. Метою даної статті виступає аналіз наукових досліджень політичного виміру громадянського суспільства та виокремлення моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства в концепціях представників політичної науки ХІХ-ХХІ ст.
Для аналізу політичного виміру громадянського суспільства використані, головним чином, праці С.П.Перегудова, Ю.Жіліна, І.І.Кравченко, А.П.Бутенко, О.В.Міронова, І.Ф.Яруліна. Для виокремлення сучасних моделей взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства використовувалися праці А. де Токвіля, А.Грамші, Л. Альтюсера, Дж. Коена та Е. Арато.
В ході проведеного дослідження встановлено, що досить тривалий період часу громадянське суспільство трактувалося як особлива позадержавна сфера суспільного життя, альтернатива державній системі управляння. Однак, поступово все більша кількість науковців розпочинає акцентувати увагу на питанні політичного феномену громадянського суспільства.
Розпочинаю з ХІХ ст. все більше уваги науковців приділяється питанню необхідності окремого виділення поняття «політичного суспільства» та моделей його взаємодії з громадянським суспільством.
Здійснений теоретико-концептуальний аналіз взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства дозволяє виділити кілька класифікацій моделей їхньої взаємодії.
В рамках хронологічного аспекту та культурно-історичних традицій розрізняють: французьку (А.де Токвіль, Л.Альтюсер), італійську (А.Грамші) та американську (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії громадянського та політичного суспільства.
При виділенні кількісного аспекту ми можемо розрізняти трьохчленну (А. Грамші, А. де Токвіль, Л. Альтюсер) та п’ятичленну (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії.
І нарешті, при акцентуванні уваги на критерію співіснування, варто виділити третю класифікацію моделей взаємодії:
модель взаємодії за якої політичне суспільство виступає посередником між державою та громадянським суспільством (Дж. Коен та Е. Арато);
модель взаємодії за якої політичне суспільство фактично ототожнюється з державою (А. де Токвіль, А.Грамші, Л. Альтюсер).
Посилання
Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. Переклад з англ. – Київ: «К.І.С.» / «АНОД», 2000. С.78.
Перегудов С. П. Гражданское общество в политическом измерении. МЭиМО, 1995. No 12.
Вебер М. Политика как призвание и професия. Изд. Рипол Классик, 2016. 292 с.
Ярулин И.Ф. Основания гражданского общества. Хабаровск: Изд-во Хабар, гос. техн. ун-та, 1998. 139 с.
Гражданское общество: истоки и современность/ научный редактор проф. И.К. Кальной. СПб.: Изд-во Юридический центр Прессª, 2000. С.196. ́
Токвиль Алексис де. Демократия в Америке: Пер. с франц. / Предисл. Гарольда Дж. Ласки. – М.: Прогресс, 1992. 554 с.
Грамши А. Тюремные тетради. Часть первая. Москва: Издательство политической литературы, 1991. С. 230-250 с.
Альтюссер Л. Идеология и идеологические апараты государства (заметки для исследования) // Неприкосновенный запас. 2011. № 3(77). С. 221.
Коэн Джин Л., Арато Э. Гражданское общество и политическая теория. Пер. с англ. / Общ. ред. И.И. МlOрберг. – М.: Издательство «Весь Мир», 2003. 784 с.
