«Демократична альтернатива» як фронда у львівському обкомі КПРС-КПУ.

Анотація

Стаття ілюструє малодосліджений фрагмент розпаду комуністичних структур Львова на зламі 80 – 90-х рр. ХХ ст. внаслідок суперечливих реформ перебудови й стрімкого розгортання національно-визвольного руху патріотично налаштованої громадськості західних областей УРСР за відновлення державної самостійності України. Специфіка цього сегменту комуністичного фіаско полягала у штучній реанімації націонал-комуністичної ідеології, яка не була продиктована суспільним запитом, а відбувалася на основі прагнення незначної частини львівської партноменклатури відділити КПУ від КПРС, визнати українську самостійність і таким чином зберегти власні політичні позиції за умов «Декларації про державний суверенітет України» 1990 р.

Представники внутріпартійної опозиції у тогочасній компартійній адміністративній структурі Львова, були здебільшого місцевими молодими українцями – так званими «горбачовськими висуванцями». Вони займали середню управлінську ланку у міськкомі, райкомах та парткомах міста, а відтак не були чільними комуністичними керівниками ортодоксального брежнєвського штибу, скерованими із східних областей УРСР та РРФСР. Це дозволяло їм знаходитися на певній відстані від закостенілих сталінських комуністичних догм й розглядати КПРС-КПУ радше як засіб високостатусного кар’єрного просування, а ніж як спілку політичних однодумців. Їх автентичне національне коріння спричиняло внутрішню близькість до націоналкомуністичних позицій. Віддаленість від стійких комуністичних переконань більшовицького ґатунку у симбіозі із національним налаштуванням та кар’єрним вмотивуванням покликала до життя сурогатну реанімацію націонал-комунізму у вигляді опозиційної спілки – «Демократичної альтернативи». Така імітація не дозволила їй трансформуватися у впливову політичну силу у новочасному українському політикумі. Однак, її позитивна роль полягала у подальшому розхитуванні засад місцевої проросійської комуністичної влади, що була головною перешкодою на шляху відновлення державності України.