Еволюційні перспективи біополітичної аналітики.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.2.7Ключові слова:
біополітика, біо-розмаїття, етноцентризм, біотехнологіїАнотація
Основною метою є дослідження еволюційних перспектив біополітики як нового напрямку наукових досліджень в межах вітчизняної політичної науки. Біополітика – інноваційна дисципліна сучасного політичного дискурсу, яка пропонує своє бачення природи людини політичної і мотивів її поведінки. З’ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про пріоритетні напрямки досліджень цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх у вирішенні глобальних екологічних проблем, інші замислюються над стрімким розвитком біотехнологій і генної інженерії. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до еволюційних перспектив біополітики можна віднести чотири перспективні напрямки, які ми умовно назвали б «екологічний», «конфліктний», «біотехнологічний» та «глобалізаційний». Кожен з них відкриває нові горизонти для біополітичної аналітики і політичної науки в цілому. Так прихильники екологічного напрямку наполягають на інтеграції міжнародної спільноти навколо проблематики збереження біо-розмаїття. Дослідження в сфері біополітики сприятиме збільшенню поінформованості громадськості про кризу екосистеми та демографічний вибух. Дослідники етнонаціональних конфліктів говорять про їх біологічний фундамент за рахунок вродженого «механізму» розпізнавання «своїх» і «чужих», наполягають на необхідності «виховання» світовим співтовариством етнічної толерантності. Біополітики, що цікавляться проблематикою біотехнологій, говорять про те, що вони, за умови відсутності контролю з боку уряду, можуть стати не «панацеєю», а потенційною «загрозою» для людства. Четвертий напрямок покликаний проаналізувати вплив глобалізації на самопочутті людини, її місце в цьому процесі. При цьому аналізуються як нові моделі влади, так і новий формат міжнародних відносин, в центрі яких повинна бути людина, її життя та добробут.Посилання
Олескин А. Биополитика. Политический потенциал современной биологии [Текст] / А. Олескин. – М.: Научный мир, 2007. – 459 с.
Blank R. Brain science and politics: Some linkages [Text] / R. Blank // Biology and politics: The cutting edge – UK: Emerald Group Publishing, 2011. – P. 205-231.
Cage М. With or without you: Biopolitics and International Relations [Text] / М. Cage // A review of Global governanace and biopolitics. – London, 2010. – 196 p.
Friend J., Thayer B. Brain imaging and political behaviour: a survey [Text] / J. Friend, B. Thayer // Biology and politics: The cutting edge – UK: Emerald Group Publishing, 2011 – P. 231-235.
Нarris G. The First Use of Biopolitics [Text] / G. Нarris // [Electronic resource] – access mode: http://generation-online.org/c/fc_biopolitics1.htm
Hines S. Ecology and environmental issues at the global level [Text] / S. Hines // Politics and the life science: The State of Discipline. – UK: Emerald Group Publishing Limited, 2014. – 281 p.
Masters R. The nature of politics [Text] / R. Masters – New Haven, L.: Yale University Press, 1991. – 315 p.
Negri А. The Labor of the Multitude and the Fabric of Biopolitics [Text] / А. Negri // Mediations, 2007 // [Electronic resource] – access mode: http://www.mediationsjournal.org/articles/the-labor-of-the-multitude-and-thefabric-of-biopolitics
Vlavianos-Arvanitis A. Biopolitics – dimensions of biology [Text] / A. Vlavianos-Arvanitis, 1985 // [Electronic resource] – access mode: http://biopolitics.gr/publications/textbooks/dimensions-of-biology-en/
Vlavianos Arvanitis A. Biopolicy – Building a green society [Text] / А. Vlavianos Arvanitis // Cadmus. – 2011 // [Electronic resource]. – Access mode: http://www.cadmusjournal.org/node/73
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).