Люстрація в Україні як засіб легітимації нового політичного режиму.

Анотація

Статтю присвячено аналізу процесу люстрації в Україні 2014-2018 рр. з точки зору вирішення цим процесом певних інструментальних завдань. Проаналізовано приклади успішних процесів люстрації в Польщі та Чехії. Визначено головні інтенції нових політичних сил, які прийшли до влади після Революції Гідності, у запровадженні та формуванні особливостей механізму люстрації через Закон України «Про очищення влади». Автори намагались показати, що люстраційні процеси в Україні за сучасних умов набувають рис виключно засобу легітимації «нового політичного режиму», що створює певну показовість та ілюзорність очищення влади. Визначено, що процес люстрації в Україні визначається наступними чинниками: – застосування заходів по очищенню влади здійснюється з позиції презумпції винуватості, причому винуватості за діяльність «злочинної влади В. Януковича»; – люстрація здійснюється не на основі принципу індивідуальної відповідальності; – в Україні відсутній єдиний незалежний люстраційний орган та чіткі часові обмеження щодо проведення люстрації; – громадяни України не цікавляться перебігом люстрації, не володіють інформацією про кількість люстрованих, не мають доступу до інформації про результати перевірок публічних осіб, і взагалі не усвідомлюють актуальність люстрації через більше ніж 20 років після проголошення незалежності. Зроблено припущення про те, що прийняття Закону України «Про очищення влади» в існуючому вигляді є своєрідним продовженням хибної традиції укладання неформальних угод елітами як засобу збереження монополії на публічну владу та відповідну ренту в зовні демократичних рамках. Авторами проаналізовано політико-правові колізії, які виникають за спроб застосування Закону України «Про очищення влади» до певних категорій чиновників, адже характер завдань, які виконують деякі політичні інститути чи органи влади, майже унеможливлює застосування до їх співробітників або членів цього Закону. Автори спробували продемонструвати складність застосування Закону «Про очищення влади» на прикладі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.