Здатність до співробітництва в сфері кооперативної компетенції публічних посадових осіб на прикладі офіцерів Прикордонного загону на Одері (Республіка Польща).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.1.12Ключові слова:
кооперативна компетентність, співпраця, приналежність, безпека, посадові особиАнотація
Академічний світ підкреслює, що більшої уваги слід приділяти розробці концепцій, які акцентують високі компетенції публічного сектору, винятковий статус державної служби та високу організаційну культуру, засновану на суспільних цінностях. Нагальним є створення публічних організацій, які базуються в своїй діяльності на синергії, а отже, на компетенція кооперації та відмінній співпраці працівників. Члени таких організацій повинні усвідомлювати необхідність побудови мережі міжособистісних контактів та забезпечення суспільного блага шляхом спільних дій. Прикладом таких організацій є прикордонна служба, яка відіграє важливу роль у системі безпеки Польщі, захищаючи її кордони. Найбільш важливими компетенціями всіх учасників державних установ є кооперативні компетенції, визначені для дослідження, значною налаштованістю на співпрацю. Дослідження охопило 30% офіцерів Прикордонного загону на Одері, які виконують службу в 12 організаційних підрозділах, у трьох воєводствах: Любуське, Великопольське та Нижньосілезьке. Був застосований метод квазі-бенчмаркінгового аналізу, в якому використовувались методи дослідження: анкети, аналіз документів, інтерв'ю та тематичні дослідження. Визначні кооперативні компетенції існують в основному в кожній соціальній сфері функціонування організацій. Ступінь їх універсальності залежить від багатьох соціальнодемографічних характеристик. Інтенсивність налаштованості на кооперацію зростає з проходженням офіцерами послідовних етапів процесу соціалізації. У цій галузі є чітка конкуренція, яка повинна розглядатися керівництвом як конструктивний елемент. У певному сенсі інституційний колективізм присутній у групах прикордонників, і його слід враховувати в процесах управління.Посилання
(Act, 1990). Ustawa z 12 października 1990 r. o Straży Granicznej (tekst jedn. Dz. U. 1990, nr 78 poz. 462 ze zm.).
Bąk D., (2007). O możliwości kreowania etosu urzędnika, W: D. Bąk (red.), Etos urzędnika, Warszawa: WAiP.
Boski, P. (2009). Kulturowe ramy zachowań społecznych. Warszawa: PWN.
Filipowicz, G. (2016), Zarządzanie kompetencjami. Perspektywa firmowa i osobista. Warszawa: Wolters Kluwer.
Gawroński, P., Hryszkiewicz, D. & Truchan, J. R. (2015). System szkolenia w Policji i Straży Granicznej. Funkcja złożona i rzeczywista, Szczytno: Wyższa Szkoła Policji.
Hare, A. P. (1992). Group Size Effects. W: M. Borgatta (red.), Encyclopedia of Socjology. New York: Oxford University Press.
Herman, A., Oleksyn, T. & Stańczyk, I. (red.) (2016), Zarządzanie respektujące wartości. Raport z badań. Warszawa: Difin.
Hofstede, G. (2000). Kultury i organizacje. Warszawa: PWE.
House, P. J., Hanges, P. J., Jovidan, M., Dorfman, P. W. & Gupta, V. (red.) (2004). Culture, Leadership and organization: The Globe Study of 62 Societes. Thousand Oaks.
Itrich-Drabarek, J. (2016). Etyka zawodowa funkcjonariuszy służb państwowych. Warszawa: Difin.
Jabłonowska, L. (2009). Etos pracy Polaków. W: M. Juchnowicz (red.), Postawy Polaków wobec pracy w zarządzaniu kapitałem ludzkim, 40-42. Kraków: Oficyna a Wolters Kluwer Business.
Kożuch, B. & Sułkowski, Ł. (red.) (2015). Instrumentarium zarządzania publicznego. Warszawa: Difin.
Kożuch, B. (2004). Zarządzanie publiczne w teorii i praktyce polskich organizacji. Warszawa: Placet.
Kożuch, B. (2011). Nauka o organizacji. Warszawa: CeDeWu.pl
Kożuch, B. (2015). Zarządzanie publiczne jako teoria i praktyka. W: B. Kożuch, Ł. Sułkowski (red.), Instrumentarium zarządzania publicznego, 23-38. Warszawa: Difin.
Kożusznik, B. (2014). Zachowania człowieka w organizacji. Warszawa: PWE.
Kulesza, M. & Niziołek, M. (2010). Etyka służby publicznej. Warszawa: Wolters Kluwer.
Lank, E. (2007). Collaborative Advantage. London: Palgrave Macmillan.
Map of corruption threats (2015). Retrieved from: file:///C:/Users/Asus/Downloads/Mapa_Zagrozen_ Korupcyjnych_ w_Strazy_Granicznej%20(1).pdf [accessed: 26.04.2016].
Moir, A. & Jessel D. (1993). Płeć mózgu. O prawdziwej różnicy między mężczyzną a kobietą. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy.
Newcomb, T.M. (1962). Kształtowanie postaw jako funkcja grup odniesienia, [w:] A. Malewski (oprac.), Zagadnienia psychologii społecznej, 198-211. Warszawa: PWN.
Piwowarski J. (2016). Nauki o bezpieczeństwie. Zagadnienia elementarne. Kraków: Wyższa Szkoła Bezpieczeństwa Publicznego i Indywidualnego Apeiron.
Rostkowski, T. (2012). Strategiczne zarządzanie zasobami ludzkimi w administracji publicznej. Warszawa: Oficyna a Wolters Kluwer business.
Shermerhorn, J. R., Hunt, J. G. & Osborn, R. N. (1994). Managing organizational behavior. New York: Wiley.
Sidor-Rządkowska, M. (2013). Zarządzanie zasobami ludzkimi w administracji publicznej. Warszawa: Lex a Wolters Kluwer business.
Sienkiewicz-Małyjurek, K. (2015). Skuteczne zarządzanie kryzysowe. Warszawa: Difin.
Sikorski, Cz. (2012). Stereotypy samobójcze. Kulturowe czynniki agresji w życiu społecznym i w organizacji. Warszawa: Difin.
Sikorski, Cz. (2014). Kierunki zmian w kulturach organizacyjnych. W: Ł. Sułkowski, Cz. Sikorski (red.), Metody zarządzania kulturą organizacyjną, 29-56. Warszawa: Difin.
Sułkowski, Ł. (2012a). Kulturowe procesy zarządzania. Warszawa: Difin.
Sułkowski, Ł. (2012b). Epistemologia i metodologia zarządzania. Warszawa: PWE.
Wawrzusiszyn, A. (2012). Wybrane problemy trans granicznego bezpieczeństwa Polski. Warszawa: Difin.
Zbiegień-Maciąg, L. (1996). Etyka w zarządzaniu. Warszawa: Centrum Informacji Menedżera.
