Національний інтерес як форма суспільної інтеграції.
Ключові слова:
національний інтерес, нація, національна держава, перерозподіл ресурсівАнотація
Аналізується сутність категорії «національний інтерес» із точки зору суспільного діалогу. Автор обгрунтовує положення про те, що в основі національного інтересу лежать відносини, які складуються в даному суспільстві у процесі розподілу ресурсів і цінностей. Антагонізм цих відносин є головною перешкодою консолідації суспільства на національній основі. Нація як політична спільнота виконує функцію об’єднання дрібних владних ресурсів всіх громадян в мегаресурс, який делегується правлячій еліті. Остання й реалізує від імені нації авторитарний перерозподіл ресурсів у суспільстві. Однак, оскільки основна маса громадян фактично не в змозі здійснювати контроль над діями правлячої еліти, на цьому етапі виникає відчуження державної влади від її формального джерела — нації. Політичний інтерес владної еліти, який полягає в пануванні над суспільством, завжди вступає у протиріччя з політичним інтересом більшості до політичної рівності та політичної свободи. Національний інтерес як результат агрегування різноспрямованих соціальних вимог у суспільстві відображає конкурентну боротьбу за доступ до ресурсів і суспільних благ через механізм національної держави.Посилання
Безрук О. О., Денисенко І. Д. Українське суспільство: теорія та практика демократичного транзиту // Сучасне суспільство. – 2013. – №. 2. – С. 13-27.
Денисенко І. Д. Модернізація України в контексті сучасних політичних досліджень та соціальних практик // Вісник СевНТУ. Серія: Політологія. — Севастополь: СевНТУ, 2011. — Вип. 123. — С. 83—86.
Parsons T. Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives. / Т.Parsons – New York: Prestig-Hall, 1966.— P.129.
Касьянов Г.В. Система владних відносин у сучасній Україні: групи інтересів, клани та олігархія // Український історичний журнал. — 2009. — № 1. — С. 160-180.
Михайлюк О.В. Селянство як «уявлена спільнота» // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Вип.XXVII. – С.89-98.
Романюк О.І. Посткомуністичні трансформації: системний аналіз структурних особливостей // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: «Питання політології». — Харків, 2009. ― № 839. ― Вип. 14. ― С. 40―49.
Кулішенко Т.Ю. Децентралізація влади в європейських країнах в контексті впливу ресурсозабезпечених груп // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: Наук.вісник: зб. наук. праць.—Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016.—Вип. 108.— С. 297—299.