Тенденції сучасних модернізаційно-легітимаційних процесів в Україні: історико-політичний складова.

Анотація

Стаття присвячена виділенню модернізаційно-легітимаційних періодів в історії незалежної України. На першому етапі, 1991–1999 рр., застосовувалися моделі та технології, в основі яких знаходилися ідеологічні джерела забезпечення легітимності влади. Наступний період, 1999 – 2004 рр., означив домінування адміністративно-корупційної моделі легітимації. Третій період, кінець 2004 – початок 2006 рр. Події «Помаранчевої революції» означили перехід до персоналізованої легітимації. Четвертий період, середина 2006 – середина 2010 рр., означив глибоку кризу легітимності. Модернізаційні процеси остаточно припинилися. П’ятий період, середина 2010 – кінець 2013 рр., відзначився граничним падінням рівня легітимності влади та відвертим симулюванням модернізаційних процесів. Протягом осені 2013 – зими 2014 рр. українське громадянське суспільство відстояло власне право на участь та визначення шляху політико-модернізаційних процесів, довівши в площині реальної політики та врядування їхню значимість та невідворотність.