Політичне прогнозування як епістемічна практика: методологічні обмеження та групове мислення в західній експертній спільноті (на прикладі російського вторгнення 2022 р.)
Ключові слова:
політичне прогнозування, групове мислення, епістемічна спільнота, методологія, російське вторгненняАнотація
Стаття присвячена проблемі методологічних обмежень політичного прогнозування, пов’язаних з належністю аналітиків до епістемічних спільнот. Теза роботи в тому, що головною причиною невдачі експертної спільноти під час прогнозування наслідків російського вторгнення стали організаційні процеси. Мовиться про феномен групового мислення, який залишився поза дисциплінарною рефлексією умовної групи прогнозистів. Головні висновки: по-перше, домінуючі теорії політичного прогнозування майже повністю зосереджені на тому, що можна назвати praedictor singularis (або прогнозист індивідуальний). Мовиться про виняткову увагу до різноманітних когнітивних стилів дослідників, їхніх способах мислення, збору та перевірки інформації, тестуванню теоретичних рамок, розвиткові критичного мислення, толерантності до невизначеності та множинності пояснень тощо. По-друге, реальні прогнози виробляються не окремими людьми, а групами експертів, кожна з яких має власну систему стимулів, формальні та неформальні норми, ієрархії та заходи протидії конформізму. По-третє, саме ці групові механізми та процеси в багатьох випадках можуть систематично нівелювати переваги найкращих та досконалих методів прогнозування. По-четверте, епістемічні спільноти, що часто утворюються за подібністю в політичних поглядах чи намаганням просунути певну політику, є експертним середовищем, що вирізняється надзвичайною вразливістю щодо ефектів групового мислення. По-п’яте, методологічні обмеження прогнозування обумовлені не лише якістю формальних моделей чи когнітивними здібностями, а передусім соціально-політичною організацією виробництва, поширення та імплементації експертного знання. Зокрема, головною одиницею аналізу має бути не окремий прогнозист, а епістемічна спільнота, оскільки саме її організаційні властивості можуть систематично породжувати ефекти, типологічно подібні груповому мисленню. Саме в цьому напрямку я вбачаю основний ресурс покращення якості та влучності політичного прогнозування.
Посилання
Афганістан не повториться: у Зеленського запевнили США, що західна зброя не потрапить до рук ЗС РФ. ФОКУС. URL: https://focus.ua/uk/voennye-novosti/526149-afganistan-ne-povtoritsya-u-zelenskogo-zaverili-ssha-chto-zapadnoe-oruzhie-ne-popadet-v-ruki-vs-rf.
Міністр фінансів Німеччини заявив, що в «України залишилося кілька годин» після вторгнення РФ – посол Мельник. NV. URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/kristian-lindner-nimeckiy-ministr-zayavlyav-shcho-v-ukrajini-kilka-godin-pislya-vtorgnennya-rf-50228840.html.
Сілвер Н. Сигнал і шум. Чому більшість прогнозів виявляються хибними. Київ, 2018. 544 с.
Тетлок Ф., Ґарднер Д. Суперпрогнозування. Мистецтво та наука передбачення. Київ, 2018. 368 с.
Allison G. Destined for War: Can America and China Escape Thucydides’s trap? Boston, 2017. 384 p.
Ashley R. The Poverty of Neorealism. International Organization, 1984. Vol. 38, no. 2. Pp. 225–286.
Beyond Groupthink: Political Group Dynamics and Foreign Policy-making / ed. by P. Hart, E. Stern, B. Sundelius. Ann Arbor, 1997. 384 p.
Bueno de Mesquita B. Predicting Politics. Philadelphia, 2002. 288 p.
Bueno de Mesquita B. The Predictioneer’s Game: Using the Logic of Brazen Self-Interest to See and Shape the Future. New York, 2009. 272 p.
Carolan E. Are Small States Susceptible to Groupthink? Lessons for Institutional Design. European Political Science. 2017, 16(3), Pp. 383–399. doi:10.1057/s41304-016-0003-9
Cohen E. A., O’Brien P. The Russia-Ukraine War: A Study in Analytic Failure. Washington, 2024. 72 p. URL: https://csis-website-prod.s3.amazonaws.com/s3fs-public/2024-09/240924_Cohen_Russia_Ukraine.pdf?VersionId=1YNnRnwS.6DkrwNcAkdb5Dbsfjclg0JR.
Cox R. W. Social Forces, States and World Orders: Beyond International Relations Theory. Millennium: Journal of International Studies, 1981, 10(2), Pp.126–155.
Cross MKD. Rethinking Epistemic Communities Twenty Years Later. Review of International Studies. 2013, 39(1), Pp. 137–160. doi:10.1017/S0260210512000034
Dar D. Unveiling Realist Explanations: Mearsheimer’s Perspective on War in Ukraine. Pakistan Journal of International Affairs, 2023, 6(2). doi: 10.52337/pjia.v6i2.837.
Dörfler T. Prospect Theory, Groupthink, and Amplified Frames of Loss: Making Sense of Russia’s Decision to Invade Ukraine, Foreign Policy Analysis, Volume 21, Issue 3, July 2025, Pp.1–20. DOI: 10.1093/fpa/oraf018
Dutkiewicz J., Smoleński J. Epistemic Superimposition: The War in Ukraine and the Poverty of Expertise in International Relations Theory. Journal of International Relations and Development, 2023, Vol. 26, no. 4, Pp. 619–631. https://doi.org/10.1057/s41268-023-00314-1
Dylan H., Gioe D., Grossfeld E. The Autocrat’s Intelligence Paradox: Vladimir Putin’s (Mis)management of Russian Strategic Assessment in the Ukraine War. The British Journal of Politics and International Relations, 2023. Vol. 25, no. 3, Pp. 385–404. https://doi.org/10.1177/13691481221146113
Edinger H. Offensive Ideas: Structural Realism, Classical Realism and Putin’s War on Ukraine. International Affairs, 2022. Vol. 98, no. 6, Pp. 1873–1893. https://doi.org/10.1093/ia/iiac217
Grube D., Killick A. Groupthink, Polythink and the Challenges of Decision-Making in Cabinet Government, Parliamentary Affairs, Volume 76, Issue 1, January 2023, Pp. 211–231. https://doi.org/10.1093/pa/gsab047
Haas P. Introduction: Epistemic Communities and International Policy Coordination. International Organization, 1992, 46(1), Pp.1–35.
Hoffmann S. An American Social Science: International Relations. Daedalus. Summer 1977, vol. 106, no. 3, pp. 41–60.
Janis I. L. Groupthink: Psychological Studies of Policy Decisions and Fiascoes. Boston, 1982. 351 p.
Principles of Forecasting: A Handbook for Researchers and Practitioners / ed. by J. S. Armstrong. New York, 2001. 850 р. URL: https://doi.org/10.1007/978-0-306-47630-3.
Schneider G., Gleditsch N., Carey S. Forecasting in International Relations: One Quest, Three Approaches. Conflict Management and Peace Science, 2011. Vol. 28, no. 1, Pp. 5–14. DOI:10.1177/0738894210388079
Tetlock P. Expert Political Judgment: How Good Is It? How Can We Know? Princeton, 2017. 321 p.
