Концептуалізація та операціоналізація інституційної амбідекстричності політичної системи
Ключові слова:
інститути, інституційна амбідекстричність, адаптивне врядування, політична система, експлуатація, дослідження, інституційна пастка, зовнішній вплив, авторитарна система, демократія, транзитна демократіяАнотація
У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та операціоналізація концепту «інституційної амбідекстричності» як стратегічного механізму адаптації політичних систем до умов безпрецедентної невизначеності та екзистенційних викликів. У роботі розглянуто амбідекстричність не просто як організаційну властивість, а як свідомо конструйовану «дворуку» архітектуру врядування, що дозволяє поєднувати процеси експлуатації (вдосконалення наявних процедур для підтримання стабільності) та дослідження (генерацію радикальних інновацій і нових можливостей). Особливу увагу приділено режимному виміру проблеми. Авторитарні системи, попри високу ефективність експлуатації ресурсів у короткостроковій перспективі, через ієрархічну фрагментарність та атрофію горизонтальних зв'язків схильні до «пастки успіху» та імітаційної амбідекстричності. Натомість демократичні системи, завдяки поліцентричності та розвиненим петлям зворотного зв'язку, демонструють вищий потенціал адаптивної стійкості у довгостроковому періоді.Методологічна новизна роботи полягає у переході від оцінювання «змісту» державних політик до аналізу «архітектури гнучкості» системи. Запропоновано трирівневу систему (перший критерій - вимірювання інституційної стабільності та контролю, другий критерій (оцінка адаптивної гнучкості та інноваційності), третій, синтетичний критерій (аналіз амбідекстричного балансу та стійкості)) аналізу оцінювання амбідекстричності, що включає критерії та індикатори ітеративності навчання, інклюзивності моніторингу та інституційної емерджентності. Окремо проаналізовано феномен «подвійної інституціоналізації» у транзитних демократіях, де зовнішній вплив виступає екзогенним драйвером інновацій, але водночас створює ризик «пастки невдачі» у разі відсутності внутрішньої інституційної готовності до змін.
Посилання
Cannaerts, N., Segers, J., & Warsen, R. (2020). Ambidexterity and public organizations: A configurational perspective. Public Performance & Management Review, 43(3), 688–712. https://doi.org/10.1080/15309576.2019.1676272
Getzfeld-Dodds, S., Gerlagh, W., Compas, T., & Yeo, A. (2019). Adaptive governance: Managing complexity and uncertainty in social-ecological systems.
Global Innovation Index. (n.d.). World Intellectual Property Organization. https://www.globalinnovationindex.org
Index of Public Integrity. (n.d.). European Research Centre for Anti-Corruption and State-Building. https://www.integrity-index.org
Janssen, M., & van der Voort, H. (2016). Adaptive governance: Towards a stable, accountable and responsive government. Government Information Quarterly. https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.02.003
Kadushin, C. (2012). Understanding social networks: Theories, concepts, and findings. Oxford University Press. https://global.oup.com/academic/product/understanding-social-networks-9780195379464
March, J. G. (1991). Exploration and exploitation in organizational learning. Organization Science, 2(1), 71–87. https://doi.org/10.1287/orsc.2.1.71
Transparency International. (n.d.). Corruption Perceptions Index (CPI). https://www.transparency.org/en/cpi
Transparency International. (n.d.). Global Corruption Barometer (GCB). https://www.transparency.org/en/gcb
Varieties of Democracy Institute. (n.d.). Deliberative Component Index (V-Dem). https://www.v-dem.net
Worldwide Governance Indicators (WGI): Government effectiveness. (n.d.). World Bank. https://info.worldbank.org/governance/wgi