Історична пам’ять як чинник формування національної ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2026.1.8Ключові слова:
історична пам'ять, національна ідентичність, національна стійкість, державна політика пам’яті, російська збройна агресія, місця пам’яті, комеморативні практикиАнотація
Проаналізовано особливості формування історичної пам’яті як важливого чинника формування національної ідентичності в умовах російської збройної агресії. Зроблено наголос на тому, що історична пам’ять виступає одним із ключових чинників формування національної самосвідомості та важливою складовою забезпечення національної безпеки держави. Зроблено класифікацію конфліктних моделей пам’яті, зокрема виокремлено «радянську», «національно-патріотичну» та «ліберальну» моделі. Зазначається, що антиукраїнські політичні сили активно використовують масові маніпуляції історичними наративами, що становило ризики десуверенізації суспільної свідомості та підриву засад державності, формування фрагментованого символічного простору історичної пам’яті, у межах якого співіснують взаємоконфліктні наративи минулого. Вказується, що відсутність консолідованої державної політики пам’яті впродовж тривалого часу сприяла закріпленню регіональних моделей інтерпретації історії, що не лише ускладнювало процес національної консолідації, але й створювало підґрунтя для зовнішніх інформаційно-пропагандистських впливів. Акцентується увага на тому, що усвідомлення культурно-історичної самобутності нації є підґрунтям її політичної суб’єктності, легітимації інституцій влади. Відзначено, що конструювання національного міфу, формування цілісного бачення історії на рівні колективної пам’яті та усвідомлення спільності історичної долі є складовими українського національного проєкту й необхідною передумовою демократичного розвитку України. При цьому зроблено наголос на тому, що на сучасному етапі українського державотворення політика історичної пам’яті спрямована на формування стану колективної свідомості, здатного підтримувати національну ідентичність. Реалізація цього стратегічного завдання здійснюється через систему комеморативних стратегій і практик, спрямованих на формування колективних уявлень про минуле, які водночас є складовою безпекової політики в гуманітарній сфері. Зазначено, що в умовах зовнішньої агресії формування ефективної державної політики пам’яті має бути спрямоване на деконструкцію російських історичних міфів й, водночас, на утвердження україноцентричної ідентичності. За таких умов особливої актуальності набуває наукове осмислення процесів формування історичної пам’яті як одного з ключових чинників національної стійкості та соціальної згуртованості.
Посилання
Інформаційні операції РФ: як дискредитували Україну в інтернеті. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3651143-informacijni-operacii-rf-ak-diskredituvali-ukrainu-v-interneti-u-grudni.html
Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVІ-XVІІ ст. Київ : Критика, 2002. 416 с.
Зерній Ю. Взаємозв’язок історичної пам’яті та національної ідентичності. Політичний менеджмент. 2008. № 5. С. 104-115.
Судин Д. Множинність моделей історичної памʼяті в українському суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2021. № 3. С. 65-90.
Яблонський В. М. Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: Аналітична доповідь. Київ : НІСД, 2019. 144 с.
Grigas, A. Beyond Crimea: the new Russian empire. By Agni Grigas. New Haven, CT: Yale University Press, 2016. 352 p.
Грушевський, М. С. На порозі нової України: думки і мрії. Київ: Друкарня Акціонер. Т-ва «Петро Барський у Києві», 1918. 120 c.
Переважна більшість українців не згодна з тезою Путіна про «один народ». (2021, Серпень 11). Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3295951-perevazna-bilsist-ukrainciv-ne-zgodna-z-tezou-putina-pro-odin-narod.html?utm_
41 % українців вважають себе «одним народом» з росіянами. Результати опитування. Твоє місто. URL: https://tvoemisto.tv/news/41_ukraintsiv_vvazhayut_sebe_odnym_narodom_z_rosiyanamy_rezultaty_opytuvannya_121915.html
Восьме загальнонаціональне опитування: Україна в умовах війни (6 квітня 2022). Cоціологічна група «Рейтинг». URL: https://www.ratinggroup.ua/news/vosmoy-obschenacionalnyy-opros-ukraina-v-usloviyah-voyny-6-aprelya-2022
Алфьоров О. Українські особові печатки ХV-ХVІІ ст. за матеріалами київських архівосховищ. Київ : Наукова думка, 2008. 200 с.
Кралюк П. Iдея «російської єдності». День. URL: https://day.kyiv.ua/blog/polityka/ideya-rosiyskoyi-yednosti
Кузьо Т. Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет (А. Павлишин, Пер. з англ.). Київ : «Дух і літера», 2018. 560 с.
Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси. Кн. 2. Київ : «Наукова думка», 2011. 944 с.