Комунікація українських парламентських політичних партій через сайти з виборцями під час російсько-української війни
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.4.13Ключові слова:
виборці, комунікація, офіційний сайт, парламентські політичні партії, російсько-українська війнаАнотація
В умовах трансформації політичної системи України та поступового утвердження демократичного врядування особливої ваги набуває проблема формування якісних політичних інститутів які дієво взаємодіють з виборцями. Парламентська політична партія, як один із ключових елементів цієї інституційної структури, постає не просто організацією, а цілісною системою, що розвивається та функціонує за власними внутрішніми закономірностями. Її існування визначається не лише формальними нормами та статутними положеннями, а й здатністю адаптуватися до змін у суспільстві, відповідати на нові виклики та забезпечувати зв’язок між державою і громадянами. Саме тому партії стають своєрідними індикаторами зрілості політичного процесу та рівня демократизації суспільства, особливо під час російсько-української війни. Парламентські політичні партії постають як ключові актори, здатні найповніше реалізувати завдання демократичного представництва. У процесі виборчих кампаній вони не лише акумулюють та формулюють суспільні запити, а й перетворюють їх на політичні програми та конкретні рішення. Саме через партійні структури вимоги громадян отримують інституційне оформлення і потрапляють до органів влади, де стають основою для формування політичного курсу держави. Таким чином, партії виконують роль посередників між суспільством і державою, забезпечуючи легітимність влади та її відповідність очікуванням громадян. Важливим каналом комунікації парламентських політичних партій з виборцями є офіційні сайти. Оцінка сайтів парламентських політичних партій здійснювалася за наступними критеріями: структура сайту, ідеологічні акценти, контент і позиція щодо війни, юзабіліті (зручність користування). У ході дослідження було здійснено систематизацію тематичних напрямів публікацій на офіційних вебсайтах парламентських політичних партій України. Виявлено п’ять провідних тем, що домінують у комунікаційному просторі цих суб’єктів: соціальна проблематика, економічні питання, російсько-українська війна, процеси відбудови держави та критика чинної влади.
Посилання
Батьківщтна. URL.:Батькiвщина .
Голос.URL.:https://goloszmin.org/search .
Європейська солідарність. URL.:https://eurosolidarity.org/ .
Конончук С., Горобчишина С. Динаміка партійного представництва в Україні після Революції Гідності. URL.: http://www.ucipr.org.ua/publicdocs/dynamic%20delegat%20site.pdf .
Політологічний енциклопедичний словник. Х. : Право, 2015. 816 с.
Слуга народу. URL.: https://sluga-narodu.com/ .
Угрин Л. Комунікаційна політика. Політологія: енциклопедичний словник / За наук. ред. д-ра політ. н. Н. М. Хоми. Львів : «Новий Світ – 2000», 2014. С. 311–312.
ЦВК. Аналітичний звіт. URL.: .
Шведа Ю. Чи не є «закон диспаритету» М. Дюверже «розетським каменем» української партології. Політичний менеджмент. 2012. № 4–5. С. 57–64.
Шипунов Г. Політичні партії «нової політики»: основні підходи до концептуалізації й індикатори визначення. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політичні студії. 2018. Вип. 18. С. 397–403.
Щедрова Г. Політична конкуренція еліт у сучасній Україні : монографія. Дніпро, 2016. 390 с.