Ідентифікація політико-правових мехнізмів інформаційної безпеки держави в умовах гібридної війни

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження політико-правових механізмів інформаційної політики держави в умовах гібридної війни. Показано, що інформаційна політика України розвивається в контексті поєднання правових норм, стратегічних документів та інституційних практик, спрямованих на протидію інформаційним загрозам. У роботі: ідентифіковано ключові теоретико-концептуальні засади дослідження інформаційної політики та її зв’язку з категоріями інформаційної безпеки й гібридної війни; проаналізовано нормативно-правову базу України (Конституція, закони, укази Президента, стратегії), а також міжнародні стандарти (DSA, EDAP, Кодекс практик проти дезінформації, документи НАТО StratCom COE та ЄС); визначено інституційно-організаційні механізми, серед яких діяльність РНБО, Міністерства культури та інформаційної політики, Центру протидії дезінформації, а також роль громадянського суспільства та міжнародних партнерів; систематизовано політико-правові інструменти: «жорсткі» (санкції, блокування ресурсів, регулювання медіа) та «м’які» (стратегічні комунікації, інформаційні кампанії, фактчекінг); сформульовано перспективи та рекомендації щодо вдосконалення інформаційної політики: гармонізація законодавства з європейськими стандартами, створення єдиної координаційної структури, розвиток суспільної стійкості та інтеграція в євроатлантичний безпековий простір. З’ясовано, що ефективність інформаційної політики держави у протидії гібридним загрозам можлива лише за умови синергії політико-правових норм, інституційної координації та стратегічних комунікацій. Загалом, політико-правові механізми інформаційної політики в умовах гібридної війни повинні функціонувати як система взаємодії права, інституцій та стратегічних комунікацій, що дозволить державі не лише протистояти загрозам, але й формувати власний позитивний інформаційний простір.