Україна, ГУАМ і США: очікування, які не справдилися
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.4.15Ключові слова:
регіональна інтеграція, територіальна цілісність, енергетична безпека, ГУАМ, геополітичні інтереси, багатостороннє співробітництво, СНД, зона вільної торгівліАнотація
У статті висвітлена еволюція Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ (ОДЕР – ГУАМ) крізь призму очікувань щодо неї України як локомотива інтеграційного об’єднання та Сполучених Штатів як глобальної держави. Визначено, що на етапах створення та інституціоналізації об’єднання «четвірки», від 1997 р. і до середини 2000-х рр., воно користувалося послідовною американською підтримкою. Ставлення Вашингтону до ГУАМ визначалося тим, що цілі її країн-членів значною мірою співпадали з геополітичними інтересами США на пострадянському просторі та Чорноморсько-Каспійському регіоні. Такими спільними цілями стали протидія російським інтеграційним проєктам у регіоні, підтримка геополітичного плюралізму в пострадянській Євразії; зміцнення економічної та енергетичної незалежності цих країн від рф; створення транспортних і енергетичних маршрутів в обхід рф, відновлення територіальної цілісності країн-членів об’єднання. За каденції Дж. Буша-молодшого США як позарегіональний актор були зацікавлені у послабленні політичного впливу росії на пострадянському просторі. Сприяння формуванню маршрутів постачання до Європи каспійської нафти та регіональній інтеграції без російської участі вбачалися найкращими інструментами виведення країн-членів ГУАМ із зони впливу Москви. У свою чергу під час президентства Б. Обами та Д. Трампа, зовнішньополітична увага Вашингтону до регіону помітно зменшилася. У результаті взаємодія у форматі ГУАМ-США фактично припинилася як через втрату американського інтересу до неї, так і кризу спроможності самої Організації. Спроби Києва разом із Баку в 2017-2020 рр. активізувати її діяльність у підсумку вигладять як певні спалахи, політичні імпульси, які не змогли подолати відмінності у зовнішньополітичних векторах країн-членів і кризу спроможності ГУАМ. На сучасному етапі ОДЕР-ГУАМ функціонує не як інтеграційне об’єднання, скоріше як регіональна платформа для просування власних торгівельно-економічних відносин та реалізації транзитного потенціалу країнами-членами.
Посилання
Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. 27 травня 2020 року. URL: https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-proviv-telefonnu-rozmovu-z-prezidentom-a-61337 (дата звернення: 02.06.2024).
Гвоздков С. Пострадянські держави в зовнішній політиці США за часів президентства Дж. У. Буша. Етнічна історія народів Європи. 2015. Вип. 47. С. 112-116.
Гольцов А. Г. Геостратегія України щодо російської федерації. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2023. Вип. 1(57). С. 71-77.
Дмитро Кулеба назвав п’ять основних пріоритетів головування України в ГУАМ у 2023 році. URL: https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-nazvav-pyat-osnovnih-prioritetiv-golovuvannya-ukrayini-v-guam-u-2023-roci (дата звернення: 30.05.2024).
Економічна дипломатія: Україна-ГУАМ. Дослідження. Рада зовнішньої політики «Українська призма» 23.01.2021. URL: https://prismua.org/ukraine-guam/ (дата звернення: 30.05.2024).
Кирилко Д. С. Політичний аспект зовнішньої політики країн-членів ГУАМ у відносинах із Європейським Союзом. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2016. Вип. 23: Ч. ІІ. С. 120-127.
Ковальчук С. ГУАМ: перспективний чи неспроможний? Аналітичний центр ADASTRA. 1 лютого 2021 р. URL: https://adastra.org.ua/blog/guam-perspektivnij-chi-nespromozhnij (дата звернення: 16.05.2024).
Мамішова Н. Участь республіки Молдова в Організації за демократію та економічний розвиток (ОДЕР–ГУАМ): від президентства П. Лучинським до президентства М. Санду. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2020. №2 (8). С. 293-304.
Рудь І. М. Балто-чорноморський союз як вісь безпеки України: реалії та перспективи розвитку. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2023. Вип. 2(58). С. 86-91.
Сергеєва А. О. ОДЕР-ГУАМ як альтернативний інструмент регіональної інтеграції на пострадянському просторі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2020. Т. 31 (70). №1. С. 94-97.
Соляр І. Артимишин П. Між загрозою для суверенітету й реґіональним лідерством: Україна та російські інтеґраційні проекти на пострадянському просторі. Український історичний журнал. 2022. №5. С. 31-42.
Тихоненко І. В. Андрущак О. В. Українсько-азербайджанські відносини за президентства П. Порошенка. Молодий вчений. 2019. №3 (67). С. 170-173.
Joint Statement by the Heads of Government of the GUAM Member States. 12 December 2019, Kyiv, Ukraine. URL: https://guam-organization.org/en/joint-statement-by-the-heads-of-government-of-the-guam-member-states-2019/ (дата звернення: 01.06.2024).
Kuzio T. Russia-GUAM-US triangle of competition over Eurasia and geopolitical pluralism. Caucasus Strategic Perspectives. 2021. Vol. 2, Issue 1. P. 57-72. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/items/fa6a41f6-79c0-4941-9fac-ef1e7d72bc96 (дата звернення: 18.05.2024).
Meeting with the President of Ukraine within the summit of the Heads of Government of the GUAM Member States. 12 December 2019. URL: https://guam-organization.org/en/meeting-with-the-president-of-ukraine-within-the-summit-of-the-heads-of-government-of-the-guam-member-states/ (дата звернення: 01.06.2024).
