Символічні засоби формування політики ідентичності

Анотація

У статті проаналізовано політику ідентичності як символічну практику, що визначає соціальну і політичну реальність та особливості людського існування, враховуючи системи колективних та індивідуальних уявлень та символів як суттєві елементи формування політичного буття. Обґрунтовано сутність механізмів та символічних засобів політики ідентичності. Акцент зроблено на розумінні політичного світу як своєрідного простору, що формується на основі соціальних уявлень та символічних значень. Досліджуються питання становлення соціальних уявлень, суті символізму та можливостей раціонального розуміння політичного як символьного. Визначаються ключові елементи взаємодії між політичними міфами, ритуалами та політикою ідентичності, а також звертається увага на значення політичних свят як символічних форм для створення політичної реальності та формування ідентичності. Відзначається, що кожна країна впроваджує політику ідентичності, спираючись на політику пам’яті, яка виступає духовною основою для кожної нації, запобігаючи розшаруванню культурного досвіду на ізольовані хронологічні пласти, з метою створення єдиної спільноти в розумінні політичної нації. Зазначається, що стійкі конструкції символів сприяють єдності та тілесності політичної культури суспільства. Визначено, що артикуляція та мобілізація ідентичностей є суттєвими аспектами політичного процесу. Зроблено узагальнюючий висновок, що використання символізму для осмислення поняття політичного допомагає визначити важливий аспект створення онтології політичного світу, утвердження розуміння більш широкого контексту політики ідентичності та її символічного виміру в сучасному суспільстві. Зазначається, що в умовах російсько-української війни символічні елементи слугують потужним засобом вираження інтересів та позицій Української держави.