Почуття власності та нещодавно окуповані території

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.1.20

Ключові слова:

міжнародне право; почуття власності; кіпрське питання; національна ідентичність; російсько-українські суперечки

Анотація

Ця наукова стаття заглиблюється в складну динаміку, що оточує поняття "почуття власності" в контексті нещодавно окупованих територій в галузі політичних наук. Оскільки глобальний ландшафт продовжує зазнавати територіальних змін, це дослідження має на меті розкрити психологічні, соціальні та політичні виміри, які лежать в основі розвитку та впливу почуття власності серед різних груп зацікавлених сторін.
Дослідження використовує міждисциплінарний підхід, інтегруючи знання з психології, соціології та політичної теорії для всебічного вивчення факторів, що впливають на формування почуття причетності у населення, яке постраждало від територіальних перетворень. На основі тематичних досліджень історичних та сучасних геополітичних подій у статті проаналізовано роль ідентичності, історичних наративів та міжнародних відносин у формуванні сприйняття окремими особами та громадами своєї приналежності до новопридбаних територій.
Крім того, у статті досліджується вплив підвищеного почуття власності на процеси державотворення, структури управління та стратегії розв’язання конфліктів після територіальних змін. Синтезуючи теоретичні засади та емпіричні дані, дослідження сприяє глибшому розумінню складної взаємодії між людською психологією, суспільною динамікою та політичними результатами в контексті територіальних придбань.
Висновки цього дослідження мають важливе значення для політиків, науковців та практиків, які займаються вирішенням проблем, пов’язаних з нещодавно окупованими територіями. Висвітлюючи багатогранну природу почуття власності, ця стаття має на меті сприяти більш усвідомленому і нюансованому підходу до управління та вирішення конфліктів, що виникають внаслідок територіальних змін, і, зрештою, зробити внесок у ширший дискурс про стабільність і мир у міжнародних відносинах.
Мета дослідження: Надати розгорнуту доповідь на тему постраждалих від конфліктів людей, чиє почуття власності та основи приналежності піддаються сумніву; запропонувати, обґрунтувати та ввести поняття кореляції між національною ідентичністю та територіями спірних географічних утворень до, під час та після виникнення геополітичного конфлікту.
Методи: За допомогою акцентування уваги на складних історичних подіях, які описують існування спірних географічних утворень, в яких суттєвий захист прав людини перебуває під загрозою через прагнення зруйнувати основи національної ідентичності постраждалих соціальних груп і створити основи національної ідентичності для соціальної групи, яка буде створена в цьому географічному утворенні, часто складаючи соціальну групу-загарбника.
Результати і висновки: Продемонструвати, що глобальні інституції, які виконують функції, що стосуються невизнаних утворень, мало впливають на підтримку постраждалої соціальної групи, коли соціальна група-загарбник може не дотримуватися політики, яку вона не підтримує, що призводить до збільшення кількості осіб без громадянства, які страждають від того, від чого вони повинні страждати. Було зроблено висновок, що статус географічно спірних територій можна вважати стабільним, коли захист прав людини гарантується, а почуття власності соціальної групи не заперечується ні залученими суб’єктами, ні третіми сторонами.

Посилання

Liousis, N., Dalis, S. (1999), International relations in the post-Cold War era, from geopolitics to geoeconomics and the challenges of the 21st century, Papazisis Publications, Athens, 1999

Kouloumbis, T., Wolfe, J. (1981) Introduction to International Relations, Power and Justice, Papazisis Publications, 1981, pp. 127- 128

Kissinger, H. (2002). USA, Empire or Leading Power? For a diplomacy of the 21st century, Livanis Publications, Athens 2002, p. 15, p. 251

McMahon R.J., (2021). The Cold War: A Very Short Introduction. 2nd Edn. Oxford University Press, pp. 1-5, pp. 14-15

Huntington, S.P. (2014). Who are we?: The challenges to America’s national identity. Simon and Schuster, 2014. p. 32

James, A. (1998), “The Making of the Cyprus Settlement, 1958–1960,” The Cyprus Review

Polyviou, P. (2010), The Diplomacy of Invasion, The Geneva Conference on Cyprus in August 1974, Athens, Kastaniotis Publications.

Loucaides, L. G., (2011). “Is the European Court of Human Rights Still a Principled Court of Human Rights After the Demopoulos Case?”, Leiden Journal of International Law, 24 (2011), pp. 435–465

Giddens, A. (1991). Modernity and Self Identity. California: Stanford University Press, p. 53

Lacan, J. (2006), The Mirror Stage as Formative of the Function of the I as Revealed in Psychoanalytic Experience. pp. 97-100

Bloom, W. (1990). Personal Identity, National Identity and International Relations. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 75-83

Miller, D. (1988). The Ethical Significance of Nationality. Ethics v. 98.

Anderson, B. (1991). Imagined communities, Reflection on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso Anderson, pp. 5,6,7

European Court of Human Rights. (1995). Case of Loizidou v. Turkey (Preliminary Objections). https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-57920%22]}

Council of Europe. (1994). Protocol No. 11. To the Convention For the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Restructuring the Control Machinery EstablishedThereby. https://www.echr.coe.int/documents/library_collection_p11_ets155e_eng.pdf

European Commission of Human Rights. (1993). Chrysostomos and Papachrysostomou v. Turkey. https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/pdf?library=ECHR&id=001-45670&filename=CHRYSOSTOMOS% 20AND%20PAPACHRYSOSTOMOU%20v.%20TURKEY.pdf&logEvent=False

European Court of Human Rights. (2001). Case of Cyprus v. Turkey. https://hudoc.echr.coe.int/Eng#{%22itemid%22:[%22001-59454%22]}

Khmeleva. I., (2019). Protection of human rights in the territories of unrecognized geopolitical entities: international law analysis. International law and International Relations. European Political and Law Discourse, 2019, 6(2), p. 8

Legal Consequences for States of the Continued Presence of South Africa in Namibia (South West Africa) notwithstanding Security Council Resolution 276 (1970) [1971]. ICJ. https://www.icj-cij.org/files/case-related/53/053-19710621-ADV-01-00-EN.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-19

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку