Особливості формування історичної пам’яті у політичних процесах сучасної Іспанії

Анотація

У статті автор аналізує на прикладі Іспанії, яка пережила у ХХ столітті, окрім всього іншого, тривалу й кропролитну громадянську війну та майже 40-річний авторитарний режим, ставлення до трагічного минулого, його оцінки, тобто особливості формування історичної пам’яті. Автор зазначає, що головним підмурком переходу від авторитаризму до демократії, тобто унікального іспанського демократичного транзиту, стала домовленість провідних політичних сил про національне примирення і відмову на час транзиту від своїх минулих ідеологічних уподобань та гасел. 30 років діяла ця домовленість. У статті наголошується на тому, що лише прихід до влади ІСРП дав поштовх поверненню до переоцінки історичного минулого. Соціалістичний уряд домігся ухвалення Закону про демократичну пам’ять, який зустрінутий іспанською спільнотою вкрай неоднозначно, оскільки є ідеологічно зорієнтований з тим, щоб повністю реабілітувати ліві партії (комуністів та соціалістів), їхню справжню участь у виникненні, розвитку та наслідках громадянської війни.
З залученням значного кола оригінальних іспанських джерел у статті спростовується ідеалізація діяльності соціалістичної партії у роки Другої республіки та громадянської війни. Йдеться про повне підпорядкування соціалістично-комуністичних урядів Другої республіки диктату Москви, про виконання її розпоряджень, про наміри ряднського керівництва здійснити на Піренеях з допомогою іспанських комуністів та соціалістів пролетарську революцію та встановити тут радянську республіку. Наводяться дані про численні жертви з боку соціалістично-комуністичних урядів у республіканській зоні. Спростовується ціла низка міфів зарубіжної марксистської історіографії про початок, перебіг та завершення громадянської війни в Іспанії та роль у цьому іспанських лівих партій.