Планування заходів з реалізації гуманітарної політики

Автор(и)

  • С. В. Присяжнюк Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.4.10

Ключові слова:

гуманітарна політика; гуманітарна сфера; масова культура; планування; стратегічне планування; стратегічні комунікації

Анотація

У статті проаналізовано особливості організації планування заходів з реалізації гуманітарної політики як стратегічно важливого завдання та однією з ключових передумов для сталого розвитку країни. Розглянуто державну гуманітарну політику як основний фактор легітимації публічної влади та консолідації держави і громадянського суспільства.
Доведено, що ефективне функціонування гуманітарної сфери держави потребує використання передових технологій планування управлінських процесів та має враховувати цілі, принципи, механізми і конкретні заходи, спрямовані на створення умов для повноцінного гуманітарного розвитку суспільства, розкриття і збагачення його інтелектуального потенціалу, забезпечення всебічної духовної й творчої реалізації особистості та необхідної для цього соціодинаміки освіти, науки, мистецтва, літератури та інших складових духовного життя.
Окреслено ключові інструменти стратегічного планування гуманітарної політики, до яких належать комплексні процесні, частково процесні та змістовні інструменти, а також системні підходи до планування заходів з реалізації гуманітарної політики.
Запропоновано перспективну концепцію планування заходів з реалізації гуманітарної політики, інструменти контролю якості та методи управління ризиками у контексті планування заходів з реалізації гуманітарної політики.
Означено, що для оцінювання ефективності планування заходів з реалізації гуманітарної політики можна використовувати можна використовувати такі методи як метод рангів, матричні методи, STEP-аналіз, SWOT-аналіз, SPACE-аналіз, GАР-аналіз, LОТS-аналіз, РІМS-аналіз тощо. У свою чергу ідентифікація ризиків може здійснюватися як за схемою причини-наслідки (що може трапитися й до чого це приведе), так і за схемою наслідки-причини (яких наслідків слід уникати й до яких, навпаки, прагнути, які події ці наслідки можуть викликати).
Підсумовано, що ефективне планування заходів з реалізації гуманітарної політики сприяє досягненню консенсусу між різними соціальними силами та інтересами, забезпеченню демократичної консолідації суспільства, його розвитку в межах базових цінностей національної безпеки держави.

Посилання

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 р. № 878-р. «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року». URL: https://ips.ligazakon.net/document/kr170878?an=1 (дата звернення: 14.12.2023).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 р. № 853-р. «Про затвердження плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-vikonannya-koncepciyi-realizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-t10720 (дата звернення: 14.12.2023).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1422-р. «Про затвердження плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення». URL: https://ips.ligazakon.net/document/KR191422 (дата звернення: 14.12.2023).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 липня 2023 р. № 607-р. «Про затвердження плану заходів з реалізації кліматичної політики України в рамках участі в глобальній ініціативі із скорочення викидів метану «Global Methane Pledge». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-planu-zakhodiv-z-realizatsii-klimatychnoi-polityky-ukrainy-v-ramkakh-uchasti-v-hlobalnii-initsiatyvi-iz-skorochennia-vykydiv-metanu-global-methane-pledge-i070723-607 (дата звернення: 14.12.2023).

Оніщенко Н. М., Стоєцький С. В., Сунєгін С. О. До питання про відповідальність держави перед громадянським суспільством. Часопис Київського університету права. 2014. № 2. С. 9-13.

Конопелько О. В. Особливості формування ідеологічної функції сучасної держави: постановка проблеми. Право і безпека. 2013. № 1. С 18-23.

Мовчан У. В. Методологічні підходи до здійснення стратегічного планування політико-правового розвитку держави. Актуальні проблеми політики. 2022. Вип. 69. DOI: https://doi.org/10.32837/app.v0i69.1299 (дата звернення: 15.12.2023).

Mishra S., Mohanty B. Approaches to strategy formulations: A content analysis of definitions of strategy. Journal of Management & Organization. 2020. Рp. 1-28.

A Guide to the Project Management Body of Knowledge PMBOK 6th Edition. URL: https://vuthedudotorg.files.wordpress.com/2019/11/a-guide-to-the-pmbok-6e.pdf (дата звернення: 15.12.2023).

Блага Н. В. Управління проєктами. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 152 с.

Kümmerle R., Grisetti G., Strasdat H., Konolige K., Burgard W. A general framework for graph optimization. International Conference on Robotics and Automation. 2011. May. Pp. 3607-3613.

Шипілова Л. М., Марутян Р. Р. Аналітичні засоби стратегічного планування забезпечення національної безпеки в умовах глобальних загроз національній безпеці та міжнародній стабільності. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2017. №2. С. 88-104.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-07

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси