Конструювання кризового наративу в українських медіа під час повномасштабного вторгнення рф
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.3.13Ключові слова:
повномасштабне вторгення рф; кризовий наратив; українські ЗМІ; контентаналіз; natural language processingАнотація
Повномасштабне вторгення рф поставило перед українськими політичними акторами проблему конструювання кризового наративу. Ключовими питаннями тут є не стільки причини вторгнення, скільки готовність України до нього, а також, звісно, здатність протистояти російській окупації. Також цілком очевидними є постійні атаки кремлівської пропаганди на українську громадську думку, намагання підірвати пропонований військово-політичним керівництвом наратив. У цьому контексті актуальним є моніторинг кризового наративу у тому вигляді, в якому він постає у ЗМІ. Мета цього дослідження – простежити конструювання кризового наративу через аналіз функцій провідних політичних акторів (нараторів) у ньому. Матеріал дослідження: новинні публікації «Української правди». Період: січень – червень 2022 року. Методи: контент-аналіз, а також модифікований наративний аналіз, що спирається на NLP – natural language processing. Збір матеріалу, а також його вивчення відбувалося із допомогою комп’ютерних програм (мова Python). В результаті було виявлено, що у ЗМІ наративи перед вторгенням, під час першої та другої фази змінювалися. Значна присутність українських політичних акторів у медіа свідчить про те, що саме вони формували ці наративи. Виявлено, що у січні-лютому увага була зосереджена на внутрішніх подіях, а загроза вторгнення вважалася малоймовірною. Натомість у березні-квітні найбільше сподівань покладали на допомогу Заходу та західних лідерів, які б мали зупинити росію. Проте вже у травні-червні наперед вийшли внутрішні політичні українські актори, що говорить про бажання діяти самостійно, а сама ідея «замирення» із росією здебільшого відкидалася. Кулеба, Зеленський та Байден були найбільш популярними спікерами. Натомість увага до цитат Макрона спадала із часом, а слова путіна майже взагалі не були цікаві медіа. Щодо більш конкретних ролей політичних акторів, то Зеленський та Кулеба є провідними оповідачами, що формують кризовий наратив щодо України.
Посилання
Anderson L. (2018). Leadership during Crisis Navigating Complexity and Uncertainty. Leader to leader. DOI:10.1002/ltl.20389
Bennett W. L., Pfetsch B. (2018). Rethinking Political Communication in a Time of Disrupted Public Spheres, Journal of Communication. 68 (2). 243–253. DOI:10.1093/joc/jqx017
Bernard N. R. et al. (2021). Analysis of crisis communication by the Prime Minister of Australia during the COVID-19 pandemic. International Journal of Disaster Risk Reduction. 62. DOI: 10.1016/j.ijdrr.2021.102375.
Boin A. (2019). The transboundary crisis: Why we are unprepared and the road ahead. Journal of Contingencies and Crisis Management. 27(1). 94–99
Boin A., ‘t Hart P., Stern E., Sundelius B. (2016). Meaning Making: Constructing a Crisis Narrative. In The Politics of Crisis Management: Public Leadership under Pressure (pp. 78-101). Cambridge: Cambridge University Press. DOI:10.1017/9781316339756.005
Clementson D. Xie, T. (2020). Narrative storytelling and anger in crisis communication. Communication Research Reports. 37. 1-10. DOI: 10.1080/08824096.2020.1811660.
Coombs W.T. (2007). Protecting Organization Reputations During a Crisis: The Development and Application of Situational Crisis Communication Theory. Corporate Reputation Review. 10(3), 163-177.
Dayan D., Grant P. (2005). The Pope at reunion: hagiography, casting, and imagination. In E. W. Rothenbuhler, M. Coman (Eds.), Media anthropology (pp. 165-175). Thousand Oaks: SAGE Publications, Inc. DOI:10.4135/9781452233819.n16
de Clercy C., Ferguson P. (2016). Leadership in Precarious Contexts: Studying Political Leaders after the Global Financial Crisis. Politics and Governance. 4 (2). URL: https://www.cogitatiopress.com/politicsandgovernance/article/view/582
Heath R. L., Millar D. P. (2004). A Rhetorical Approach to Crisis Communication: Management, Communication Processes, and Strategic Responses. In D. P. Millar, R. L. Heath – eds. Responding to Crisis A Rhetorical Approach to Crisis Communication. Abingdon-on-Thames: Routledge.
Krzyżanowski, M. (2019). Brexit and the imaginary of ‘crisis’: a discourse-conceptual analysis of European news media. Critical Discourse Studies. 16(4). 465-490, DOI: 10.1080/17405904.2019.1592001
Millar D.P., Heath R.L. (2003). Telling a Story: A Narrative Approach to Communication During Crisis. Abingdon: Routledge.
Moffitt, B. (2015). How to Perform Crisis: A Model for Understanding the Key Role of Crisis in Contemporary Populism. Government and Opposition. 50(2). 189-217. DOI:10.1017/gov.2014.13
Pfetsch, B. (1999). Government news management-strategic communication in comparative perspective. WZB Discussion Paper. No. FS III 99-101.1-42. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/49821/1/30895761X.pdf
Seeger M., Sellnow T. L. (2016). Narratives of Crisis: Telling Stories of Ruin and Renewal. Stanford: Stanford University Press.
Tornero, J.M., Lladó С. M., Cervi L. (2021). Pandemic and war: crisis narrative and leadership. Analysis of the presidential speeches at the beginning of the COVID-19 pandemic. Revista Latina de Comunicación Social. 79. P. 1-21. DOI:10.4185/RLCS-2021-1500
Valdivia P. (2019). Narrating crises and populism in Southern Europe: Regimes of metaphor. Journal of European Studies. 49(3-4). 282-301. DOI:10.1177/0047244119865083
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
