Російсько-українська війна в призмі сучасних критичних теорій міжнародних відносин

Анотація

Розглянуто сучасну російсько-українську війну з т. з. постулатів різновидів сучасної (критичної, некласичної) теорії міжнародних відносин: конструктивізму, фемінізму, постколоніалізму, неограмшіанства. Підкреслюється, що зазначений конфлікт розглядають представники всіх згаданих концепцій міжнародних відносин. Cеред них найуспішніше і найширше розглядають цей конфлікт саме представники конструктивізму, тоді як представники інших напрямів критичної теорії розглядають зазначену війну менш активно, зокрема, порівняно з його аналізом представниками класичних концепцій міжнародних відносин. При цьому старше покоління науковців-конструктивістів переважно розглядає цей конфлікт як проксі війну Росії і Заходу. Натомість цей конфлікт саме як російсько-українську війну розглядає наймолодше покоління конструктивістів, які лише входять в науку (Д. Есматі, М. Россі). Неомарксизм, зокрема, неограмшіанство, фемінізм і постколоніалізм в цих умовах виконують виключно допоміжну роль при аналізі зазначеного конфлікту, інтерпретуючи окремі його аспекти. Зокрема, фемінізм звертає увагу на головних жертв цієї війни (жінок і переміщених осіб). Неомарксизм розглядає значення цього конфлікту для стосунків Росії, як напівпериферійної держави і держав Заходу, як колективного глобального гегемона. Своєю чергою, постколоніалізм підкреслює, що передісторія і сучасний контекст російсько-української війни, в значній мірі, зумовлені ігнорованим на Заході постімперським характером стосунків Росії та України і відповідним світовідчуттям її еліти щодо України і українців. Втім, не можна виключати імовірності того, що оновлення описового і пояснювального інструментарію зазначених трьох некласичних наукових концепцій дозволить їм більш плідно аналізувати сучасний російсько-український конфлікт, його передумови і причини і, за рахунок цього краще прогнозувати його динаміку і наслідки.