Медіакомпетентність та медіаграмотність фахівця-міжнародника у контексті загроз в мережі Інтернет

Автор(и)

  • М. В. Павлюх Національний університет «Львівська політехніка»

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.4.9

Ключові слова:

медіакомпетентність; медіаграмотність; безпека в мережі; нова медійна реальність

Анотація

Проаналізовано важливі медіакомпетентності фахівців-міжнародників, які стикаються із викликами та загрозами у мережі Інтернет. З’ясовано базові дефініції медіапонять у сучасному глобалізованому світі, які важливі у професійній діяльності фахівців-міжнародників. Виокремлено головні загрози та виклики (індивідуальні) у мережі Інтернет. Доведено, що у сучасному світі фахівець-міжнародник повинен добре володіти інформаційно-комунікативними технологіями, щоб завдяки технологіям створювати якісний контент, а також критичним мисленням, щоб не піддаватися медіанасиллю, медіабрехні та медіаманіпуляціям. З’ясовано, що фахівецьміжнародник повинен боротися із фейками, дезінформацією, неправдивою інформацією та добре розпізнавати приховану маніпуляцію.
У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів: метод концептуального аналізу у визначенні базових характеристик медіапонять, зокрема медіакомпетентностей, якими повинні володіти фахівці-міжнародники, компаративний аналіз (у порівнянні звичайних навичок та медіакомпетентностей, якими повинні володіти студенти), функціональний аналіз (функції медіакомпетентностей, якими повинен володіти фахівець-міжнародник для успішної професійної діяльності).
Сучасна медіареальність створює нову освітню парадигму, у якій медіаграмотність, а поряд з тим, медіакомпетентності та медіаосвіта відіграють важливу роль і не припиняються протягом життя. Молоді фахівці-міжнародники повинні володіти, окрім професійних навиків, також медіакомпетентностями для створення якісного контенту. Окрім зазначених навиків та знань, фахівці-міжнародники повинні пам’ятати про загрози, з якими можна стикнутися у мережі Інтернет. Поряд з тим, студенту-міжнароднику потрібно пам’ятати, що покоління, яке називають «поколінням z» мають навики користування соціальними мережами без особливих труднощів, проте це не свідчить про глибокі знання, тому традиційна освіта і знання дуже потрібні для кар’єри студента-міжнародника.

Посилання

Андронатів Р. Комп’ютерні технології в освітніх вимірюваннях. Кропивницький: Видавниць Лисенко. 2011. 144 с.

Гнікуль Н. Медіаосвіта у контексті філософії освіти ХХІ століття. Збірник статей п’ятої міжнарод. наук.-методич. конф. «Практична медіа грамотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ. 2017. С. 8−11.

Журба О. Розвиток медіакомпетентностей педагогів в умовах реалізації концепції нової української школи. Інноваційна педагогіка. Вип. 14. Т. 2. С. 197−200.

Зоря Й. Нова грамотність у цифровому суспільстві. Збірник статей п’ятої міжнарод. наук.-методич. конф. «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ. 2017. С. 20−25.

Іванов В. Медіакомпетентність та медіа грамотність як основні компетентності сучасного педагога. Інформаційне суспільство: науковий журнал. Вип. 20. С. 96−99.

Ключові компетентності для навчання впродовж життя. 2018. Цифрова компетентність. URL: dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html?m=1 (дата звернення: 21.09.2021).

Ладика І. Медіаграмотність як сучасна потреба інформаційного суспільства. Збірник статей шостої міжнарод. наук.-методич. конф. «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ. 2018. С. 35−39.

Лашук Н. Критичне мислення у процесі формування медіа компетентності майбутніх фахівців. Збірник статей п’ятої міжнарод. наук.-методич. конф. «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ. 2017. С. 37−44.

Медіакомпетентність на допомогу сучасному підлітку: методичні рекомендації / укл. А.О. Мороз. Миколаїв, 2019. 29 с.

Медіаосвіта та медіаграмотність: підруч. Київ: Центр вільної преси, 2012. 352 с.

Мольчанова О. Інтеграція інформаційних технологій в системах віддаленого контролю знань у вузах веденою інформаційною системою. Системи обробки інформації. Вип. 3, Т. 1. С. 179−185.

Пєтухова Л. Теоретико-методичні засади формування інформаційних компетентностей майбутніх учителів початкових класів: автор. докт. дис. пед. н. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/869/1/Petukhova.aref.pdf. (дата звернення: 22.09.2021).

Спірін О. Інформаційно-комунікаційні та інформативні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. № 5. (13). URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/183/169 (дата звернення: 22.09.2021).

Читач 3.0. Формування медіаграмотності та медіакомпетентності молодої особистості / укл. М. Ричкун. Тернопіль, 2017. 43 с.

Шворак К., Карпік І. Медіакомпетентність та медіаграмоність базові компетентності педагога НУШ. Молодий вчений. 2018. № 12.1 (64.1). С. 9−12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-12

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія