Іміджмейкінг як політична технологія: особливості побудови довгострокових та короткострокових образів політиків
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.4.7Ключові слова:
іміджмейкінг; імідж; політична технологія; образ; ЗМІАнотація
У статті проаналізовано сучасне розуміння змісту іміджмейкінгу як політичної технології в контексті досліджень зарубіжних та українських дослідників. Автори зосереджують увагу на особливостях побудови довготривалого та короткотривалого образу політика. Визначені основні акценти та відмінності різних технологічних прийомів щодо формування іміджу. З’ясовано, що в практичній частині українського іміджмейкінгу домінує практика короткострокового формування іміджу. Наголошено, що аналіз означеної проблеми побудовано в основному на міждисциплінарному та комунікативному підходах, а також на використанні принципів порівняльного і системного методів.
ХХ століття внесло свої корективи в уявлення про те, як повинен формуватися імідж політика. Ще в першій половині ХХ століття реклама стає успішним бізнесом і досягає досконалості в маніпуляціях свідомістю споживача. Зі сфери ринкових відносин маніпуляції швидко проникають в сферу політичних і міжособистісних відносин. З плином часу частка маніпуляцій зростає, а індивід все менше сприймається як особистість і все більше перетворюється в «статистичну одиницю» або «абстрактного споживача ідей і товарів», який залучається до рекламних та політичних ігор.
В основі іміджу лежить формальна система ролей, які людина грає у своєму житті, доповнюється особливостями, рисами характеру, зовнішніми даними, одягом. Імідж формується як на основі реальної поведінки індивіда, так і під впливом оцінок і думок інших людей. Імідж можна класифікувати за механізмом формування і поширення: сформований штучно і що виник в масовій свідомості стихійно. Варто зазначити, що сьогодні мало політичних діячів, які не звертаються до професіоналів і не контролюють вплив їх іміджу на аудиторію. У політиці імідж визначає перемогу на виборах. Політичний імідж завжди формується, змінюється, удосконалюється та коригується, щоб відповідати запитам суспільства.
В зв’язку з цим іміджмейкінг як політична технологія з кожним роком стає все більше актуальною, зокрема в українській політичній практиці.
Посилання
Amelin V.N., Peshkov S.I. Uchites pobezhdat. M., 2001. 120 s.
Politologichniy entsiklopedichniy slovnik [upor. V.P. Gorbatenko; Za red. Yu.S. Shemshuchenka, V.D. BabkIna, V. P. Gorbatenka]. 2-ge vid., dop. I pererob. Kyiv.: Geneza, 2004. 230 c.
Koroleva E.V. Politicheskaya imidzhelogiya. Kratkiy kurs lektsiy. Vladivostokskiy gosudarstvennyiy universitet ekonomiki i servisa. Vladivostok, 2012. 27 s.
Kornienko V. O. Imidzh politichnogo lidera: problemi formuvannya ta praktichnoi realizatsii: Monografiya / V. O. Kornienko, S. G. Denisyuk. Vinnitsya: UNIVERSUM-VInnitsya, 2009. 145 s.
Suchasniy viborchiy RR: Navch. posibnik / [V. V. LIsnichiy, V. O. Grischenko, V. M. Ivanov, M. V. KInah ta In.]. Severodonetsk: EVRIKA, 2001. 278 s.
Potemkina O.F. Imidzh politicheskogo lidera. M., 2006. 98 s.
Pocheptsov G.G. PR dlya professionalov. M.: 2001. s. 220.
Pushkareva G. V. Politicheskiy menedzhment. M.: Delo, 2002. 400 s.
Cheremushnikova I. K. Imidzhelogiya / I. K. Cheremushnikova, I. A. Petrova, Chernyishova I.V. Volgograd: VolgGMU, 2013. 180 s.
Shepel V. M. Imidzhelogiya. Kak nravitsya lyudyam. M.: Narodnoe obrazovanie, 2002. 644 s.
Jackson T.E. Brand Marketing in Today’s Cluttered Political Marketplace. Campaigns and Elections, apr. 2003.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).