Мир як процес: шляхи врегулювання російсько-української війни

Анотація

Російсько-українська війна є одним із найсерйозніших викликів на поточному порядку денному глобальних безпекових питань. Розв'язання конфліктів є невід'ємною частиною системи національної безпеки будь-якої країни. Комплексний підхід до питань гарантування національної безпеки охоплює такі компоненти, як політичний, військовий, інформаційний, ідеологічний, а також культурний аспекти. Мета дослідження полягає в аналізі поточного стану російськоукраїнської війни та визначенні важливих уроків, винесених з попередніх криз, які можуть бути застосовані для розв’язання конфлікту. Цілі дослідження полягають у аналізі кейсів мирного врегулювання в балканських державах та Великій Британії, а також врахування миротворчого потенціалу міжнародних організацій, таких як ЄС, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) та Балтійсько – Адріатично – Чорноморська ініціатива. Обрана методологія є якісним тематичним дослідженням (кейс-стаді).
У результатах дослідження варто зазначити, що особливий інтерес для України являють засоби розв’язання конфліктів на Балканах та у Великій Британії. Можна знайти багато важливих уроків, винесених з урегулювання балканських криз. Сталого миру на Балканах можна досягти, включивши цей регіон до системи євроатлантичного співробітництва. Подібно до балканських країн, Україні слід шукати довгострокової політичної стабільності в рамках євроатлантичної інтеграції. Щодо кейсу Великої Британії слід звернути увагу на інформаційну складову процесу розв’язання конфлікту та інформувати аудиторію про миротворчі зусилля наскільки це можливо. Для ефективного врегулювання російсько-української війни слід також звернути увагу на компонент політики пам'яті. Можна зазначити, що мир – це не певний момент у часі, а радше тривалий і постійний процес. Основні висновки полягають у тому, що досвід Великої Британії та балканських країн у розв’язанні конфліктів може являти собою особливий практичний інтерес для України. Україні також слід використовувати потенціал багатосторонніх інструментів дипломатії таких, як міжнародні організації, зокрема, ЄС, ОБСЄ, ГУАМ та Ініціативу Балтійського, Адріатичного, Чорного морів (проєкт Тримор’я) з метою подальшої боротьби з порушеннями міжнародного права та сприяння врегулюванню військового конфлікту. Перспективи подальших досліджень пов'язані з використанням культурної дипломатії та інструментів дипломатії «другого рівня» (track-II diplomacy) для врегулювання російськоукраїнської війни.