Соціоінженерний потенціал соціології соціальних проблем

Анотація

Сучасні суспільні процеси супроводжуються поглибленням соціальних проблем, дисфункціональністю управлінської системи на мікро-, макро- та мезорівнях, спонукають наукове співтовариство більш оперативно і комплексно реагувати на суспільні виклики. Ці обставини потребують застосування інструментів соціальної інженерії до розв’язання актуальних соціальних проблем.
Метою статті є розкриття соціоінженерного потенціалу соціології соціальних проблем як спеціальної соціологічної теорії.
Доведено, що в своїй прикладній інтенції соціологія соціальних проблем збігається з предметною сферою соціальної інженерії, яку розглядають як вид, напрям діяльності, основним призначенням якої є регулювання соціальних відносин між різними соціальними групами, розв’язання соціальних проблем, забезпечення ефективного впровадження соціальних резервів виробництва тощо на базі застосування результатів і рекомендацій соціологічних досліджень, вироблення соціальних проектів, соціальних технологій. Визначено, що в рамках соціологічного аналізу сформувалося дві парадигми дослідження соціальних проблем: об’єктивістська (ґрунтується на ідеях позитивізму і функціоналізму) та суб’єктивістська або інтерпретативна (ґрунтується на символічному інтеракціонізмі і конструкціонізмі), проте на сучасному етапі розвитку соціології соціальних проблем ці підходи втратили своє значення. Тому сьогодні формується новий підхід до розгляду соціальних проблем, який ґрунтується на постулатах нової соціальності, враховуючи «постсоціальні» трансформації. З’ясовано, що при розв’язанні актуальних соціальних проблем доцільно використовувати весь арсенал інструментів соціальної інженерії, осмислених з теоретико-методологічних позиції соціології соціальних проблем.
Зазначається, що перспективним напрямком визначення соціоінженерного потенціалу соціології соціальних проблем є адаптація положень соціологічних теорій соціальних проблем до змін, які відбуваються під впливом трансформації моделі сучасного суспільства – від індустріального суспільства через перехідну форму суспільства ризику до постіндустріального (інформаційного) суспільства.