Функціональне призначення політичного лідера.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.2.5Ключові слова:
лідерство, політичний лідер, демократія, функції політичного лідера, влада, народАнотація
За останні роки змінилися соціально-політичні умови, а відповідно й вимоги до політичних лідерів. А це вимагає, в свою чергу, додаткових розробок, зокрема, в аспекті призначення політичного лідера, визначення його функцій та завдань Аналіз історіографії говорить про те, що ще зарано ставити крапку у цих питаннях. Проблеми інституту політичного лідерства, перспективи розвитку та трансформації сьогодні мають безумовний науково – теоретичний інтерес та велике значення для практичної політичної діяльності.
Проблема політичного лідерства управлінської еліти набуває значимості одного з пріоритетів для сучасної Української держави за кількома підставами. Перш за все, це – нагальна практична проблема сьогодення. Її актуальність визначається соціально-політичною ситуацією перехідного періоду в Україні, головною ознакою якого є характер та динаміка взаємовідносин у форматі «народ – влада». Очевидним є значне дистанціювання між населенням і владою, яка інституціонально та у свідомості громадян ототожнюється з управлінською елітою державного та регіонального рівнів. Все чіткіше проявляються ознаки кризи влади. Одним з її негативних наслідків є відчутний дефіцит конструктивних підходів та конкретних шляхів налагодження ефективного й дієвого взаємозацікавленого зворотного зв’язку між владними структурами та громадянами для подолання прірви у громадсько-владних відносинах.
В даній статті представлено розуміння функціонального призначення політичного лідера. Для досягнення мети було визначено рівні розгляду політичного лідерства; окреслено універсальні концепції, які враховують усі чинники впливають на формування відповідного типу політичного лідера; охарактеризовано різні підходи до визначення функцій політичного лідера.
Визначено, що найбільш повний перелік функцій політичного лідера є таким: інтеграція суспільства, громадян довкола спільних завдань і цінностей; пошук і прийняття оптимальних політичних рішень; захист мас від беззаконня, самоуправства бюрократії, підтримка громадського порядку; налагодження системи постійного зв’язку з масами, запобігання відчуженню громадян від політичного керівництва; ініціювання оновлення, генерування оптимізму й соціальної енергії, мобілізація мас на реалізацію політичних цілей; легітимація суспільно-політичного устрою. Але, в Україні на сьогодні не розвинена система підготовки політичних лідерів, це спричиняє великі проблеми в практичній діяльності політичних лідерів, в аспекті формування нової політичної еліти на різних рівнях. Політичні партії та громадські організації недостатньо уваги приділяють підготовці майбутніх політичних лідерів, використовуючи системи стихійного відбору. Тому, подальші наукові перспективи бачу в розробці концепції підготовки політичних лідерів, відповідно з функціональним призначенням, яке відповідає новим умовам політичної діяльності.
Посилання
Бойко С. Політичне лідерство в Україні: генезис і динаміка розвитку // Політичний менеджмент, 2011, № 6, с. 91-100.
Грушевський М. Твори: у 50 т. // Т. 2 / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського; М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, І. Гирич, С. Панькова. – Львів: Видавництво «Світ», 2005. – XXIV, 678 с.( С. 251-324). – (Серія «Суспільно-політичні твори» : 1907 – 1914).
Держановська С. Сутність політичного лідерства: аналіз праць сучасних українських науковці // Збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 40 «Ефективність державного управління», с. 310-36.
Логунова М. М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності: навч. вид. / М. М. Логунова. – К. : Центр сприяння інституц. розв. держ. служби, 2006. – 196 с.
Морарь М.В. Політичне лідерство в сучасній Україні: проблеми становлення та розвитку // «Грані». 2016. Том 20; 2(142), с. 5-11.
Обличчя влади: політична еліта. 1998–2000 рр. / За ред. О.Й. Гриневича і А.Ф. Гуцала. – К.: Наук. думка, 2002. – С. 11–15.
Симоненко О. Моделі політичного лідерства в Україні // Політичний менеджмент, 2007, № 6, с. 58-65.
Траверсе О. Політичне лідерство: поняття, дискурс,практика // Віче, 2006, №18. [ Електроний ресурс] http://veche.kiev.ua/journal/332/
Холод В. В. Політологія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 480 с.
Холод В. В. Пріоритетні функції політичного лідера // Політичний менеджмент, 2007, №4, С.55-64.
Hermann, Margaret G. Defining the Bush Presidential Style / G. Margaret Hermann. – In: «Mershon Memo», Spring 1989. – 202 p.
Weber A. Das Tragische und die Geschichte. – Hamburg, 1934.
Tucker, R.C. Politics as Leadership. – University of Missouri Press, 1981. – 224 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).