Національний інтерес як форма суспільної інтеграції.
Ключові слова:
національний інтерес, нація, національна держава, перерозподіл ресурсівАнотація
Аналізується сутність категорії «національний інтерес» із точки зору суспільного діалогу. Автор обгрунтовує положення про те, що в основі національного інтересу лежать відносини, які складуються в даному суспільстві у процесі розподілу ресурсів і цінностей. Антагонізм цих відносин є головною перешкодою консолідації суспільства на національній основі. Нація як політична спільнота виконує функцію об’єднання дрібних владних ресурсів всіх громадян в мегаресурс, який делегується правлячій еліті. Остання й реалізує від імені нації авторитарний перерозподіл ресурсів у суспільстві. Однак, оскільки основна маса громадян фактично не в змозі здійснювати контроль над діями правлячої еліти, на цьому етапі виникає відчуження державної влади від її формального джерела — нації. Політичний інтерес владної еліти, який полягає в пануванні над суспільством, завжди вступає у протиріччя з політичним інтересом більшості до політичної рівності та політичної свободи. Національний інтерес як результат агрегування різноспрямованих соціальних вимог у суспільстві відображає конкурентну боротьбу за доступ до ресурсів і суспільних благ через механізм національної держави.Посилання
Безрук О. О., Денисенко І. Д. Українське суспільство: теорія та практика демократичного транзиту // Сучасне суспільство. – 2013. – №. 2. – С. 13-27.
Денисенко І. Д. Модернізація України в контексті сучасних політичних досліджень та соціальних практик // Вісник СевНТУ. Серія: Політологія. — Севастополь: СевНТУ, 2011. — Вип. 123. — С. 83—86.
Parsons T. Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives. / Т.Parsons – New York: Prestig-Hall, 1966.— P.129.
Касьянов Г.В. Система владних відносин у сучасній Україні: групи інтересів, клани та олігархія // Український історичний журнал. — 2009. — № 1. — С. 160-180.
Михайлюк О.В. Селянство як «уявлена спільнота» // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Вип.XXVII. – С.89-98.
Романюк О.І. Посткомуністичні трансформації: системний аналіз структурних особливостей // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: «Питання політології». — Харків, 2009. ― № 839. ― Вип. 14. ― С. 40―49.
Кулішенко Т.Ю. Децентралізація влади в європейських країнах в контексті впливу ресурсозабезпечених груп // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: Наук.вісник: зб. наук. праць.—Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016.—Вип. 108.— С. 297—299.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).