Специфіка горизонтальної та вертикальної партійної комунікації на тлі розбудови політичної партії.

Автор(и)

  • K.Yu. Odarchenko НПУ імені М. П. Драгоманова

Ключові слова:

горизонтальна та вертикальна партійна комунікація, демократична політична партія, олігархізація політичної партії

Анотація

В сучасних розвинених демократичних країнах структура політичної партії складається з певної кількості різноманітних груп інтересів та тиску. Незважаючи на об’єднаність спільними ідеологічним, соціальними та політичними цілями і інтересами ці групи всередині політичної партії намагаються боротися за лідерство та конкурують в процесі прийняття політичних рішень. По великому рахунку динаміка такої ротації партій в політичному житті зумовлена різноманітними аспектами, втому числі і недоліками налагодження та функціонування ефективних комунікаційних зв’язків в середині самої політичної сили. В політичній науці вони отримали означення, як внутрішньо партійні комунікації, які в свою чергу поділяються на горизонтальний та вертикальний під тип. В статті крім акцентів до класичних західних та новітніх вітчизняних теоретичних розробок з теми виокремлюється передумови становлення інституту партійної демократії, як оптимальної форми забезпечення внутріпартійної комунікації. До них, автор статті, відносить професійну самодостатність її членів, а не одностороннє підкорення волі більшості - партійному керівництву; відчуження від партійного та політичного популізму; і системну роботу в партійних осередках в напрямі розширення власної інституційної мобільності та здатності коригувати свою політичну тактику під актуальні політичні виклики в державі та їх політичною силою.

Посилання

Дюверже М. Политические партии [Текст] / М. Дюверже; [пер. с франц. Л. А. Зиминой]. — М.: Академический Проект, 2000. — 538 с.

Кройтор А. Внутрішньопартійна взаємодія через призму теорій політичних еліт [Текст] / А. Кройтор // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць / НУ «ОЮА»; Південноукр. центр тендерних досліджень; / Голов. ред. доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, академік АПН України С. В. Ківалов. — Одеса, 2014. — Вип. 51. - С. 283- 296.

Морарь М. Політична комунікація в іміджмейкерстві партійного лідера [Текст] / М. Морарь // Гілея: науковий вісник. — 2014. — Вип. 81. — С. 329-333.

Острогорский М. Демократия и политические партии [Текст] / М. Острогорский. — М.: РОССПЭН (Российская политическая энциклопедия), 1997. — 640 с.

Плахтій Т. Оптимальна модель суспільної взаємодії: українська версія [Електронний ресурс] / Т. Плахтій — Режим доступу до ресурсу: http://www.pravda.com.ua/columns/2010/06/2/5095836/ 00.

Тимченко М. Особливості політичної взаємодії груп інтересів у внутрішньопартійних комунікаційних процесах [Текст] / М. Тимченко. // Вісник Дніпропетровського університету. — 2015. — № 5. — С. 116-123.

Тимченко М. Теоретико-методологічні засади дослідження внутрішньопартійної комунікації [Текст] / М. Тимченко. // Гілея: науковий вісник. — 2016. — Вип.106. — С. 298- 300.

Шведа Ю. Теорія політичних партій і партійних систем [Навч. посібник] / Ю. Шведа. — Л.: Тріада плюс, 2004. — 528 с.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель [Текст] / К. Ясперс. Пер. с нем. — М.: Политздат, 1991. — 527 с.

Lawerence L. Governments and parties in Continental Europe. [Тext] / L. Lawerence. — L., 1896. — 1 vol. — 832 р.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія