Електоральна активність як індикатор суспільної консолідації

Автор(и)

  • Ю. Ж. Шайгородський Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.1.6

Ключові слова:

політичні вибори; електоральна активність; політична культура; суспільна консолідація; політичні цінності; виклики та загрози державотворенню

Анотація

Статтю присвячено аналізові рівня електоральної активності громадян України під час загальнонаціональних виборів протягом років незалежності. Здійснений статистичний аналіз участі виборців в президентських, парламентських виборах, у виборах органів місцевого самоврядування та в загальнонаціональних референдумах, які відбулися протягом останніх десятиліть, засвідчив суттєві розбіжності в показниках електоральної активності. Виявлено залежність рівня показників цієї активності від гостроти суспільно-політичної ситуації на час виборів. Показано, що ключовими чинниками підвищення рівня електоральної активності є усвідомлення виборцями викликів та загроз процесам державотворення, а також – прагнення вплинути на вектори цивілізаційного розвитку країни, на вибір шляхів та форм реалізації державної політики.
Обґрунтовано тезу про детермінованість рівня електоральної активності під час загальнонаціональних виборів суспільним запитом на корегування внутрішньо- та зовнішньополітичних напрямів подальшого розвитку. Показано, що низький рівень електоральної активності під час виборів органів місцевого самоврядування є свідченням усвідомлення пріоритетності реформування владних відносин на центральному рівні та демонстрацією залежності від них місцевих органів влади. Наголошено на необхідності посилення реформи децентралізації, а також – розвитку потенційно ефективних форм прямої демократії – загальнонаціональних та місцевих референдумів як ефективних інструментів вивчення та урахування громадської думки, задоволення потреб та інтересів громадян. Ключовим аспектом виборчої активності громадян визначено мобілізаційний – як форму суспільної реакції на загострення політичної ситуації в країні. Показано, що рівень електоральної активності значною мірою залежить від мотиваційно-смислових передумов – сукупності мотивів, цінностей, переконань, ставлень, інтересів та інших факторів, що впливають на електоральну поведінку громадян.
Суттєве збільшення рівня електоральної активності, на тлі загроз демократичному розвиткові та процесам державотворення, свідчить про укорінення в масовій свідомості демократичних цінностей, установку на реалізацію не лише особистісних чи групових, але й суспільно значущих інтересів. Аргументовано, що рівень суспільної консолідації зростає в умовах викликів демократичному поступу країни, виникнення загроз її незалежності чи посилення зовнішньополітичних впливів. Доведено, що саме в такі ключові періоди державотворення електоральна активність стає свідченням суспільної консолідації, своєрідним її індикатором.

Посилання

Балакірєва О. М., Дмитрук Д. А. Динаміка інституційної довіри та електоральна активність. Український соціум. 2015. № 4. С. 128–142.

Вишняк О. І. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи : автореф. дис. … д-ра соціолог. наук : 22.00.01 – теорія та історія соціології. Київ, 2001. 24 с.

Бунь В. Формування електоральних преференцій виборців в Україні: вплив інституційного дизайну та ефектів виборчих систем. Гілея: науковий вісник : зб. наук. праць. 2019. Вип. 144 (5). С. 22–27.

Розік М. В. Мобілізаційні чинники електоральної участі громадян України на парламентських виборах 1998–2019 рр. : дис. … канд. політ. наук : 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Луцьк. 2020. 247 с.

Кузишин А. В. Ретроспективний аналіз територіальної організації місцевих виборів на прикладі Тернопільської області. Вісник Тернопільського відділу Українського географічного товариства. Тернопіль. 2020. № 4. С. 26–30.

Остапець Ю. О. Електоральні процеси в Україні: загальнонаціональний та регіональний вимір : автореф. дис. … докт. політ. наук : 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Львів, 2016. 42 с.

Ротар Н. Електоральна/партійна ідентифікація чернівецької громади на парламентських виборах 2002–2014 рр. у вимірі одномандатого виборчого округу. Панорама політологічних студій. 2015. Вип. 13. С. 104–115.

Вибори–98: документи, статистичні дані, аналіз / за ред. Ю. Шайгородського. Харків : Форт, 1998. 736 с.

Вибори Президента України 1999 : Інформ.–аналіт. вид. / Центральна виборча комісія; Редкол.: М. М. Рябець (голова) та ін. Київ : Центральна виборча комісія, 2000. 396 с.

Верховна Рада України ІV скликання : Передвиборні програми / автор-упоряд. Ю. Шайгородський. Київ : Укр. центр політ. менеджменту, 2002. 600 с.

Вибори до Верховної Ради України : Інформ.-довід. вид. / Редкол.: М. М. Рябець (голова) та ін. Київ : Центральна виборча комісія, 2002. 676 с.

Політичні партії в Україні в 3 т. / уклад., вступна стаття, Ю. Шайгородський. Київ : Укр. центр політ. менеджменту, 2005. Т. 1. 876 с.

Корж І. Вибори в незалежній Україні. Вісник Центральної виборчої комісії. 2012. № 3 (24). С. 74–77.

Центральна виборча комісія. Офіційний вебсайт. URL: https://cvk.gov.ua/ (дата звернення: 03.03.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-30

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія