Історична та політико-правова ретроспектива становлення понять «кордон» і «прикордоння»

Автор(и)

  • І. Б. Озадовський Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.4.5

Ключові слова:

геополітичні процеси; державний кордон; кордон; прикордоння; фронтир; прикордонні території

Анотація

Поняття «кордон» та «прикордонні території» міждисциплінарні, мають різні потрактування, їхнє змістовне наповнення залежить від сфери застосування та галузі науки, в рамках якої вони є об’єктами дослідження. У статті розкрито сутність понять з точки зору їх полідисциплінарності, розглянуто еволюцію поняття «кордон», закладено основу для теоретико-методологічного виміру дослідження прикордонних територій у становленні нового світопорядку і динаміки сучасних політичних процесів.
Кордони були невід’ємною частиною життя з найдавніших часів, проте сучасні обриси ця категорія отримала лише з початком формування національних держав. Створення системи міжнародних відносин, у якій сторони визнають недоторканність території одне одного, наповнило кордони додаткової значимістю. Непорушність кордонів стала ключовим принципом міжнародного права, однією з основ міжнародних відносин, закріпленої у правових документах національного та міжнародного рівня.
У процесі історичного розвитку зміст категорії «кордон» постійно змінювався. Зараз найчастіше це поняття вживають у розумінні «державний кордон», таким чином позначаючи один з ключових політичних інститутів, навколо якого побудовано систему міжнародних відносин та є однією з головних ознак суверенітету. Проте сфера застосування категорії тільки розширюється та ускладнюється. Все частіше «кордони» досліджують не в контексті держави та географії, а як розділові лінії та простори комунікації в соціокультурній, інформаційній, символічній сфері.
Прикордоння із об’єкта, що був на периферії уваги дослідників та представляв інтерес здебільшого у контексті експансії держави, трансформувалося в феномен, який представники різних галузей науки досліджують, як окремий вид геополітичного поля, специфічний соціокультурний та економічний простір з особливим правовим режимом.
В подальших наукових дослідженнях увага автора буде зосереджена на дослідженні особливостей взаємодії прикордонних територій з державами та іншими політичними акторами.

Посилання

Введение в исследования границ / под ред. С.В. Севастьянова, Ю. Лайне, А.А. Киреева. – Владивосток: Дальнаука, 2016. – 426 с.

Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml

(дата звернення: 31.10.2022)

Делимитация и демаркация государственных границ: актуальные вопросы и способы их решения. ОБСЕ, – 2017. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/2/8/363471.pdf (дата звернення: 31.10.2022)

Зарицький Т. Парадигма Прикордоння і центр-периферійні підходи. Україна Модерна. – 2011. – № 18. – С. 79–99.

Елацков А.Б. Геополитическое Поле. Актуальные вопросы общественных наук: социология, политология, философия, история: сб. ст. по матер. LIX-LX междунар. науч.-практ. конф, 2016. № 3-4(55), С. 76-80.

Желтов В.В. Границы в условиях глобализации (геополитический аспект). Политическая наука. 2010. No 3. Трансграничные региональные системы: потенциал развития. С.144-145.

Камінська Н.В., Клочков Б.І. Проблеми концептуального визначення поняття державних кордонів у сучасній юридичній науці (Problems of conceptual definition of the concept of state borders in modern legal science). Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ, 2015. №2. С.16-27.

Колосов В.А. Критическая геополитика: основы концепции и опыт ее применения в России. Политическая наука, 2011, №4. С. 31–52.

Кондратенко О.Ю. Геополітика: сутність феномену та його еволюція. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія, 2015. № 4. С. 98-107.

Коч С.В. Транскордоння: простір соціального порядку і політичної дії : монографія. Одеса: Фенікс, 2019. 357 с.

Кривицька, О. Лімітрофна ідентичність крізь призму феномена пограниччя. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, no. 3/4 (83/84), 2016. С. 298–313.

Леконцева К.В. Философско-социологические подходы к изучению трансграничья. URL: http://www.rusnauka.com/36_PVMN_2012/Psihologia/14_119105.doc.htm (дата звернення: 30.10.2022).

Лепська Н.В. Простір як фундаментальна категорія в теоріях німецько-центричної геополітики. Політичне життя. 2017. № 4. – С. 108-114.

Міжнародне право : [навч. посіб.] / Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А. та ін. ;

[за заг. ред. М. В. Буроменского]. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 336 с.

Міжнародне право: Основні галузі / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – 816 с.

Плешаков К. В. Геополитика в свете глобальных перемен. Международная жизнь, 1994. № 10.

С. 32–34.

Про державний кордон України. Закон України від 4 листопада 1991 р. № 1777-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12#n9 (дата звернення: 31.10.2022).

Тернер Ф.Дж. Фронтир в американской истории/ Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2009. 304 с.

Хаусхофер К. О геополитике: работы разных лет. – М.: Мысль, 2001. – 426 с.

Prescott J.R.V. Political frontiers and boundaries. London; New York. Routledge. 2015. 315 p.

Regulation (EC) N 1931/2006 of the European Parliament and of the Council of 20 December 2006 laying down rules on local border traffic at the external land borders of the Member States and amending the provisions of the Schengen Convention // Official Journal. L 405. 2006.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-24

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси