Пенітенціарна політика країн Азії у ХХІ столітті (узагальнення показників в’язничного населення)
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.4.7Ключові слова:
Азія; пенітенціарна система; кримінальні покарання; пенітенціарна політика; показники в’язничного населення; країни Азії; права людини у пенітенціарній системі; смертна кара; переповнення пенітенціарних установАнотація
Ця стаття є продовженням авторського дослідження проблематики соціального контролю у ХХІ столітті, у центрі якого перебуває категорія паноптично-карцерної держави.
У статті автор продовжує аналіз окремих аспектів пенітенціарної політики країн Азії наприкінці ХХ століття – початку ХХІ століття, де актуальність відповідного дослідження обумовлена подальшим зростанням в’язничного населення як на глобальному рівні, так і на рівні окремих регіонів.
Структура статті обумовлена потребами проаналізувати як організаційно-правові аспекти, так і політичні аспекти функціонування пенітенціарних систем Азії. Окремі країни цього регіону нами аналізувалися раніше, проте крізь призму впливу релігійно-культурного чиннику на природу та характеристику пенальності. Відтак дослідження пенітенціарних систем та відповідних трендів в’язничного населення Індонезії, Малайзії та Мальдівських островів нами було проведено у рамках дослідження мусульманської пенальності як комплексного політично-правового явища. Так само, у цій статті не аналізуються країни Азії, які в минулому були складовими СРСР, в силу того, що, як на думку автора, їх потрібно аналізувати окремо, крізь призму радянської пенальності та її наслідків.
У цілому пенітенціарні системи країн Азії характеризуються різними показниками в’язничного населення та, відповідно, демонструють різні тенденції розвитку.
Так, багато країн Азії характеризується стабільністю за абсолютними й відносними показниками в’язничного населення, хоча загальна кількість ув’язнених в тій чи іншій країні Азії може сягати надзвичайно високого рівня.
При цьому окремі країни Азії, навпаки, демонструють невпинне зростання як загальної кількості ув’язнених, так і зростання за показником incarceration rate, обумовлюючи більш ніж суттєвий внесок до глобальної кількості ув’язнених.
Головним висновком у цьому контексті є те, що, на перший погляд, вельми позитивні характеристики пенітенціарних систем країн Азії у вигляді низького incarceration rate абсолютно не гарантують належного фінансування пенітенціарних установ, відсутності переповнення пенітенціарних установ та належного дотримання прав людини.
Більше того, переповнення пенітенціарних установ у країнах Азії – це перманентна проблема, яка абсолютно не може виправдовуватися за європейськими стандартами ані відсутністю належного фінансування пенітенціарних систем, ані відсутністю належної кількості пенітенціарних установ як такої.
Крім того, наявність у багатьох країнах Азії покарання у вигляді смертної кари вже само по собі є показником пунітивної спрямованості державного управління національними пенітенціарними системами та національними системами кримінальної юстиції в цілому.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).