Конвертаційні стратегії влади та політичної опозиції в Угорщині в 1990-их рр.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.3.3Ключові слова:
Угорщина, влада, політична опозиція, демократія, теорія конвертації суспільних капіталівАнотація
Вияснено специфіку взаємовідносин влади та політичної опозиції в Угорщині в контексті теорії конвертації суспільних капіталів. Особлива увага приділена етапу перезавантаження влади, що логічно мало б призвести до системних змін та поглиблення модернізаційних процесів.
Якісні характеристики, темпи і результати модернізації політичної системи в Угорщині у значній мірі визначалися тим, наскільки ефективно політичні партії скористалися конкурентними умовами для накопичення та конвертації різних форм капіталів на початку трансформаційного періоду. Вже на етапі перших демократичних виборів вони змогли швидко заповнити вакуум політичного поля, а обрані стратегії виявилися успішними як для них, так і для демократизації політичного режиму.
В основі взаємодії уряду та політичної опозиції в Угорщині лежать раціональні мотиви, в основі яких доступ до владних ресурсів. Вибір конфронтаційної чи коопераційної стратегії взаємодії залежав від прогнозованих трансакційних витрат сторін. Звуження демократичних прав і свобод як результат політичної діяльності провладних партій, стає перепоною для здорової конкуренції в якій зацікавлена насамперед опозиція.
Приклад Угорщини показує, що імітаційна модернізація, демократизація та прискорена європеїзація призводять до політичної значимості «розриву» як ресурсу для накопичення політичного капіталу провладними партіями та створення ними власної мережі клієнтелістських відносин. В результаті відбувається потрапляння країни до інституційної пастки з наслідком кризи демократії. Поєднання парламентської та позапарламентської діяльності опозиції дозволяє концептуалізувати «дефіцит демократії» в передвиборчих програмах та з приходом до влади «виправити» помилки попереднього уряду. Тому чергування партій при владі призводить в кінцевому рахунку до зміцнення деморатії.
Посилання
Бусленко В. Ліві партії–наступниці в країнах Вишеградської групи: репозиціонування в умовах політичної конкуренції. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. Київ, 2014. № 2 (22). С. 111–116.
Лесечко М., Сидорчук О. Соціальний капітал: теорія і практика : монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2010. 220 с.
Плотинский Ю. Теоретические и эмпирические модели социальных процес сов : уч. пособие. Москва: Логос, 1998. 280 с.
Ágh A. The triple crisis in Hungary: The «Backsliding» of Hungarian Democracy after Twenty Years. Romanian Journal of Political Science. Vol. 13, No. 1. 2013. Summer. P. 25–51.
Grabbe H., Hughes K. Enlarging the EU eastwards. London: Royal Institute of International Affairs, 1998. 130 p.
Hungarian Central Statistical Office. URL: https://www.theglobaleconomy.com/ hungary/unemployment_rate_monthly/ (дата звернення: 06.08.2019).
Hungary Country Report. 2003 / BTI. URL: https://www.bti-project.org/ fileadmin/files/BTI/Downloads/Reports/2003/pdf/BTI_2003_ Hungary.pdf (дата звернення: 06.08.2019).
Hungary Government budget deficit. URL: https://countryeconomy.com/deficit/ hungary?year=2004 (дата звернення: 06.08.2019).
Hungary: youth unemployment. / The World Bank. URL: https://www.theglobal economy.com (дата звернення: 06.08.2019).
Melo M., Denizer C., Gelb A. Patterns of Transition from Plan to Market. The World Bank Economic Review. 1996. Vol. 10, No. 3. P. 397–424. URL: http://www.urbanlab.org/ articles/China/reform%20era/de%20Melo%20et% 20al%201996%20-%20transition%20from%20 plan%20to%20market.pdf (дата звернення: 06.08.2019).
Münch R. Politische Macht als Medium der Kommunikation / Dynamik der Kommunikationsgesellschaft Suhrkamp. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2014. P. 168–184.
Popper K. The Open Society and its Enemies Revisited. Economist. 1988. April. P. 20–38.
Raiser M., Haerpfer C., Nowotny T., Wallace C. Social capital in transition: a first look at the evidence / European Bank for Reconstruction and Development. Working Paper. 2001. No. 61. 30 p.
World Values Survey. 1990. URL: http://www.worldvaluessurvey.org (дата звернення: 06.08.2019).
World Values Survey. 1995. URL: http://www.worldvaluessurvey.org/ WVSDocumentationWV3.jsp (дата звернення: 06.08.2019).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).