Система контролю та нагляду над спеціальними службами США (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.1.1Ключові слова:
спеціальні служби; контроль; нагляд; гілки влади; громадськість; демократія; безпека; конфіденційність; прозорістьАнотація
Проаналізовано й узагальнено досвід організації і здійснення контролю та нагляду над спеціальними службами США в умовах викликів і загроз національній безпеці, обороні та інтересам держави у кінці ХХ – на початку ХХІ століття.
Встановлено, що спеціальні служби США перебувають у чітко окреслених національним законодавством рамках обмежень та можливостей під пильним наглядом і контролем визначених ним інститутів влади та громадськості. Такі умови дозволяють їм у межах законодавчого поля держави, союзних та міжнародних зобов’язань, поваги до прав та свобод людини фахово виконувати визначені завдання.
Характерною особливістю функціонування системи контролю та нагляду над спецслужбами США є чіткий розподіл сфер його реалізації незалежними гілками влади країни при одночасно здійснюваному над ними та спецслужбами нагляді громадських організацій та незалежних установ.
Дещо більше за кількістю та обсягом наглядових і контролюючих заходів над спецслужбами від інших гілок влади належить її виконавчій гілці – Президенту та Уряду держави.
Надзвичайно великими контролюючими повноваженнями наділений Директор національної розвідки (ДНР) – по суті, обсягу та значенню – другої після Президента країни посадової особи.
Нетиповою для спецслужб інших країн світу є роль і місце в структурі спецслужб США Генерального інспектора, який призначається на посаду Президентом країни, підпорядковується і звітує лише йому, але перебуває в штаті Управління ДНР і здійснює незалежні розслідування, перевірки, інспекції та спеціальні огляди програм і заходів розвідувального співтовариства (РС), виконання яких організовує, очолює і контролює його керівник – Директор національної розвідки.
Привертає увагу, незважаючи на постійні терористичні загрози та виклики безпеці США, принциповий підхід незалежних установ, організацій і громадськості до турботи щодо дотримання спецслужбами під час виконання фахових завдань як всередині держави, так і за кордоном прав і свобод людини.
Посилання
Декларація про державний суверенітет України : Декларація України від 16.07.1990 № 55-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. (№ 31). С. 429.
Про національну безпеку США. Закон США від 18 вересня 1947 року. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0% (1947) (дата звернення: 14.02.2021).
Пилипчук В. Г., Будаков М. О., Гірич В. М. Система організації управління і правового забезпечення діяльності спецслужб (досвід країн Європейського Союзу та Північної Америки) : анал. доп. Київ : НІСД, 2012. 56 с.
Надзор за деятельностью разведывательных служб : практ. пособ. / под ред. Г. Борна, Э. Уиллза. Женева : ДКВС, 2016. 240 с.
Основи демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони : навч.-мет. матер. / В. А. Ященко та ін. Київ : АртЕк, 2019. 106 с.
Доклад о пытках в тюрьмах ЦРУ шокировал мировую общественность. URL : https://rg.ru/2014/12/12/pytki.htm (дата звернення: 24.01.2021).
О ситуации с правами человека в ряде государств мира. URL : https://russiaeu.ru/sites/default/files/user/ MFA%20Report%20on%20Human%20Rights_RU.pdf (дата звернення: 20.02.2021).az
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).