Відносини США-Венесуела на сучасному етапі: геополітичний вимір
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.3.12Ключові слова:
Сполучені Штати Америки; Боліварська Республіка Венесуела; венесуельська криза; геополітикаАнотація
Важливе місце у політиці США в Латинській Америці належить відносинам із Венесуелою. Держава є важливим джерелом ресурсів на континенті, а також і ринком збуту, тому привертає увагу не лише США, а й інших важливих геополітичних гравців таких як Російська Федерація та Китай, які розглядають ситуацію у Венесуелі як можливість тиску на США для реалізації своїх регіональних інтересів у Центрально-Східній Європі та Південно-Китайському морі і Тайвані відповідно. Відтак, кризова ситуація, що склалася у Венесуелі, набуває вагомого геополітичного значення, адже держава стає ареною протиборства провідних держав.
Метою статті є розглянути та проаналізувати особливості геополітичного виміру двосторонніх відносин США та Венесуели на сучасному етапі та з’ясувати як ці відносини впливають на геополітичну ситуацію на регіональному та глобальному рівнях, а також спрогнозувати ймовірні сценарії їх подальшого розвитку.
У статті проаналізовано американсько-венесуельські політичні та економічні відносини на сучасному етапі та з’ясовано, що на сьогодні США застосовують низку санкційних обмежень і таким чином чинять істотний тиск на економіку Венесуели. Дослідивши роль і позицію США у вирішенні венесуельської кризи, зазначено, що держава підтримує Х. Гуайдо і пропонує план вирішення політичної кризи. У дослідженні також визначено роль третіх сторін у відносинах між державами, зокрема з акцентом на стратегії Російської Федерації щодо венесуельскої кризи. Також акцентовано увагу на тому, що наслідком подій у Венесуелі є міграційна криза, яка є вагомою геополітичною проблемою і вимагає уваги не лише США, а й світового співтовариства до її вирішення. Враховуючи геополітичні інтереси США у Венесуелі і стурбованість у зв’язку з появою світових геополітичних гравців у державі, найоптимальнішим для США є посилення ролі у продовженні переговорного процесу щодо вирішення венесуельської кризи, а також спільні скоординовані дії з Групою Ліми.
Посилання
Булавин В. И., Дабагян Э. С., Семенов В. Л. Венесуэла в поисках. Москва: ИЛА РАН. 2002. 216 с.
Иванов Н. С. Уго Чавес: штрихи идейно-политического портрета. Латиноамериканский исторический альманах. Т. 13. С. 212–230.
Коларов Г. Режим Уго Чавеса в Венесуэле: сочетание национальной демократии и левого радикализма? Политическая экспертиза: ПОЛИТЭКС. 2008. Т. 4. № 3. С. 14–28.
Дабагян Э. С. Внешняя политика Венесуэлы в начале ХХI века: основные направления. Вестник Московского университета. Сер. 25. Международные отношения и мировая политика. 2012. № 1. С. 95–123.
Angosto-Ferrandez L. F. Democracy, Revolution and Geopolitics in Latin America: Venezuela and the International Politics of Discontent. London: Routledge. 2015. 224 p.
Fukuyama F. Falling Behind: Explaining the Development Gap Between Latin America and the United States. Oxford: Oxford University Press. 2011. 328 p.
Langley L. D. America and the Americas: The United States in the Western Hemisphere. Athens: University of Georgia Press. 2010. 360 p.
Barshefsky C., Hill J T. U.S. – Latin America Relations: A New Direction for a New Reality. New York: Council on Foreign Relations Press. 2008. 85 p.
Dominguez J. I., de Castro R. F. Contemporary U.S.-Latin American Relations: Cooperation or Conflict in the 21st Century? London: Routledge. 2010. 272 p.
Prevost G., Campos C. O. The Bush Doctrine and Latin America. Palgrave Macmillan. New York. 2007. 261 p.
Corrales J. Romero С. A. U.S. – Venezuela Relations since the 1990s: Coping with Midlevel Security Threats. London: Routledge. 2012. 240 p.
Асауленко В. Відносини США із країнами Боліваріанського альянсу за президентства Барака Обами. Емінак. 2013. № 1-4. С. 33–39.
Чупрін Р. В., Ленда Ю. В. Венесуела в системі геополітичних відносин в Південній Америці на початку ХХІ ст. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Політологія. 2016. Т. 284, Вип. 272. С. 70–75.
Гаврилова Н. В., Кокуріна І. В. Зовнішньополітичний курс Венесуели за президентства Ніколаса Мадуро. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. 2015. Вип. 13-14. С. 222–229.
Bakke E. US – Venezuelan Relations. Harvard Model Congress. 2014. URL: https://www.addisonlibrary.org/ sites/default/files/House-Foregin-Affairs-US-Venezuela.pdf. (дата звернення: 10.07.2020).
Sullivan M. Venezuela: Issues for Congress, 2013-2016. Congressional Research Service. 2017. 55 p. URL: https://fas.org/sgp/crs/row/R43239.pdf. (дата звернення: 10.07.2020).
Szklarski B. Kryzys w Wenezueli z amerykańskiej perspektywy: między dryfem a rewolucyjnymi intencjami. Wenezuela na globalnej szachownicy. O co biją się swiatowe mocarstwa? / red. J. Gocłowska-Bolek. Warszawa: Ośrodek Analiz Politologicznych, Uniwersytet Warszawski, 2019. S. 50–68.
Gaouette N., Hansler J. Pompeo claims Russia stopped Maduro leaving Venezuela for Cuba. CNN. 2019. URL: https://edition.cnn.com/2019/04/30/politics/pompeo-maduro-russia/index.html. (дата звернення: 10.07.2020).
US TradeNumbers – Venezuela. WorldCity. URL: https://www.ustradenumbers.com/country/venezuela/. (дата звернення: 10.07.2020).
Губар О. Венесуела відкинула пропозицію США створити перехідний уряд. Deutsche Welle. 1.04.2020. URL: https://www.dw.com/uk/венесуела-відкинула-пропозицію-сша-створити-перехідний-уряд/a-52976293 (дата звернення: 10.07.2020).
Губар О. США пропонують 15 мільйонів доларів за допомогу в арешті Ніколаса Мадуро. Deutsche Welle. 26.03.2020. URL: https://www.dw.com/uk/сша-пропонують-15-мільйонів-доларів-за-допомогу-в-арештініколаса-мадуро/a-52931696 (дата звернення: 10.07.2020).
Gocłowska-Bolek J. Wenezuelski kryzys migracyjny. Wenezuela na globalnej szachownicy. O co biją się swiatowe mocarstwa? / red. J. Gocłowska-Bolek. Warszawa: Ośrodek Analiz Politologicznych, Uniwersytet Warszawski, 2019. S. 100–113.
Harris D. After Bolton: A Dual Track Approach to Venezuelan Foreign Policy. Georgetown Security Studies Review. 2019. URL: https://georgetownsecuritystudiesreview.org/2019/09/24/after-bolton-a-dual-track-approach-tovenezuelan-foreign-policy/#_edn12. (дата звернення: 12.07.2020).
Yapparova L. Geopolitical debts Why Russia is really sending military advisers and other specialists to Venezuela. Meduza. 2019. URL: https://meduza.io/en/feature/2019/07/29/geopolitical-debts. (дата звернення: 12.07.2020).
Вакарчук К. Загострення кризи у Венесуелі: внутрішня динаміка та зовнішні впливи. Борисфен Інтел. 2019. URL: http://bintel.com.ua/uk/article/zahostrennya_kryzy_v_venesueli/. (дата звернення: 12.07.2020).
Чи переростає криза у Венесуелі в опосередкований конфлікт між США та Росією? VOA. 2019. URL: https://ukrainian.voanews.com/a/is-venezuela-turning-into-a-proxy-conflict/4862306.html. (дата звернення: 12.07.2020).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).