Система контролю та нагляду над спеціальними службами Федеративної Республіки Німеччини наприкінці ХХ – початку ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.3.1Анотація
Проаналізовано й узагальнено досвід організації і здійснення контролю та нагляду над діяльністю спеціальних служб Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) в умовах викликів і загроз її національній безпеці, обороні та інтересам наприкінці ХХ – початку ХХІ століття, виявлено низку притаманних їм особливостей.
Встановлено, що контроль та нагляд над спецслужбами ФРН організований і здійснюється визначеними законодавством інститутами законодавчої, виконавчої та судової влади, їх представницькими органами, незалежними установами і громадськими організаціями.
Помітною особливістю цього процесу є спільний контроль уряду і парламенту над дотриманням спецслужбами прав і свобод людини під час виконання ними фахових завдань через визначеного законом єдиного Федерального уповноваженого.
Наступною особливістю є підхід до надання дозволів спецслужбам на вибір способів добування розвідувальної інформації – через зваженість критеріїв «допустимості» (порушення прав і свобод людини) і «необхідності» (добування інформації саме способом з порушенням прав і свобод людини, а не іншим).
Непритаманним законодавству інших країн світу є обсяг прав і повноважень, визначених законодавством ФРН Спеціальному комітету з конфіденційних питань Бундестагу, який, володіючи інформацією щодо планових фахових заходів та завдань спецслужб, формує їх бюджет, здійснює оцінку його виконання, а за потреби проводить розслідування щодо нецільового або неправомірного використання підзвітних коштів.
У ФРН, як ні в якій іншій країні, обмежено право судової гілки влади на здійснення нагляду над діяльністю спецслужб – лише розгляд цивільних позовів щодо відшкодування матеріальних збитків, заподіяних діями спецслужб, та аудиторські перевірки їх фінансової діяльності.
Посилання
Партнерство заради миру. Рамковий документ від 10.01.1994. Дипломатичний вісник. 1994. № 13–14. С. 32–33. URL : https://zakon.rada./ gov.ua/laws/show/950_001 (дата звернення: 04.05.2020).
Доповідь Ради Європи від 12 червня 2002 року. URL : https://AS/POL/(2002)07REV2, article 34 (дата звернення: 16.05.2020).
Спецслужби Німеччини. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki (дата звернення: 18.05.2020).
Надзор за деятельностью разведывательных служб : практ. пособ. / под ред. Г. Борна, Э. Уиллза. Женева : ДКВС, 2016. 240 с.
Основи демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони : навч.-мет. матер. / В. А. Ященко та ін. Київ : АртЕк, 2019. 106 с.
Сіцінська М. В. Зарубіжний досвід організації та здійснення цивільного контролю за спецслужбами. URL : http://www.investplan.com.ua/pdf/6/_2017/16.pdf (дата звернення: 21.05.2020).
Віллз А. Розуміння підзвітності розвідки : посіб. Женева : DCAF, 2010. 53 c.
Конституционный суд ФРГ запретил разведке следить без повода за интернет-коммуникацией. URL : https://www.dw.com/ru/a-53495915 (дата звернення: 15.05.2020).
Немецкий журналист: Разведка ФРГ действует независимо от руководства. URL : https://www.dw.com/ru/a-19222487 (дата звернення: 11.05.2020).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).