Погляди Г. Нікольсона на дипломатичну практику та дипломатичний інструментарій.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.1.11Ключові слова:
Г. Нікольсон, дипломатія, дипломатична теорія, дипломатична практика, дипломатичні привілеї та імунітети, дипломатичний протокол та етикетАнотація
Стаття присвячена аналізу поглядів відомого англійського дипломата Г.Нікольсона на дипломатичну практику та дипломатичний інструментарій. Охарактеризовано підходи Г.Нікольсона до визначення мети та завдань, які ставляться перед дипломатичними службами. Ґрунтовно розглянуто концепцію військової дипломатії та концепцію торгівельної дипломатії або «концепцію крамаря», які, за Г.Нікольсоном, мали непересічний вплив на розвиток міжнародних відносин й часто було домінуючим чинником у ході проведення дипломатичних переговорів, адже визначали стратегію та тактику їх проведення. Було розглянуту якості, які, на думку Г.Нікольсона, повинні бути притаманні дипломатичним співробітникам. Встановлено, що для Г.Нікольсона було принциповим розглядати походження та розвиток дипломатичної теорії як єдиний тривалий процес, не виділяючи в ньому окремих фаз та категорій та не акцентуючи уваги на випадкових успіхах або перепонах, які виникали на шляху його розвитку. Охарактеризовано погляди Г.Нікольсона на процес виникнення та розвитку інституту дипломатичних привілеїв та імунітетів. Значну увагу було приділено аналізу поглядів Г.Нікольсона на місце дипломатичної служби у системі державних органів держави. Встановлено, що Г.Нікольсон був переконаний, що дипломатична служба повинна перебувати поза політикою, а першочерговим її завданням повинно бути надання її досвіду роботи у розпорядження співробітникам уряду, який знаходиться при владі, підготовка порад та заперечень стосовно пропозиції у сфері зовнішньої політики, підготовлених урядовцями. Значну увагу приділено характеристиці поглядів Г.Нікольсона на провідні напрямки діяльності дипломатичних представників закордоном, зокрема збір та передача інформації, отриманої з достовірних джерел. Зазначено, що поглядам Г.Нікольсона характерне поєднання принципів таких напрямів як реалізм та ідеалізм, що дозволило йому створити власну оригінальну систему поглядів на дипломатичну діяльність.
Посилання
Никольсон Г.Дипломатия. М.: Государственное издательство политической литературы, 1941. 156 с.
Справка Первого управления НКВД СССР Сов. секретно о послевоенных планах англичан
URL: http://www.hrono.ru/dokum/194_dok/19421117nkvd.php (дата звернення: 25.12.2018)
Drinkwater D. Sir Harold Nicolson and International Relations: The Practitioner as Theorist URL:http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/0199273855.001.0001/acprof-9780199273850-
chapter-1#p1(дата звернення: 25.12.2018)
Nicolson N. Long Life URL:http://movies2.nytimes.com/books/first/n/nicolson-life.html
(дата звернення: 20.11.2018)
Nicolson, Sir Harold George URL: http://www.oxforddnb.com/view/10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-35239
(дата звернення: 25.12.2018)
Sir Harold Nicolson british diplomat and author written by: The Editors of Encyclopaedia Britannica URL:https://www.britannica.com/biography/Harold-Nicolson (дата звернення: 25.11.2018)
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).