Транскордонне співробітництво і ЄС: взаємообумовленість інтеграційних процесів.

Автор(и)

  • Yu. V. Tkachuk ПНПУ ім. К.Д.Ушинського

Ключові слова:

інтеграційний рух, європейська інтеграція, євроінтеграційний вектор, євро регіон, транскордонне співробітництво

Анотація

В статті розглядаються інтеграційні процеси, які сьогодні формують стратегічні інтереси різних країн та їх об'єднань. Аналізується транскордонне співробітництво як інструмент вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів в рамках ЄС.

Посилання

Європейський Союз (ЄС) // Геополітика: енциклопедія. – К.: «Знання України», 2012. – 919 с. – С. 294-296.

Закревський В. Е. Європа, Україна, США : ціннісні системи / В. Е. Закревський // Перспективи. – 2014. – № 2 (48). – С. 42-48.

Каменчук Т. О. Геополітичні інтереси України / Т. О. Каменчук // Україна – Литва : безпековий вимір нових геополітичних стратегій. – Одеса, 2012. – С. 48-51.

Голіков А. П., Шуба Н. В. Транскордонне співробітництво України в сучасних умовах її геоекономічної стратегії / Голіков А. П., Шуба Н. В. // Бізнес-інформ. – 2015. – № 6. – С. 42- 45.

##submission.downloads##

Номер

№ 1-2 (2016)

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).