Концепт щільності політичного процесу та можливості його використання у моделюванні політичних криз

Автор(и)

  • М. А. Польовий Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • В. О. Тарасюк Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.3.6

Ключові слова:

щільність політики; моделювання політичного процесу; прогнозування політичних криз; формальні індикатори політичного розвитку

Анотація

Статтю присвячено викладу авторської концепції щільності політичного процесу та експланації деяких можливих шляхів її використання з метою моделювання перебігу сучасних політичних процесів цифрової епохи. Запропоновано систему показників, придатних для якісного та кількісного вимірювання стану політичного процесу, серед яких щільність соціальних відносин, частка політичних інтеракцій в загальній масі соціальних взаємодій, кількість трансляторів політичного тексту, трансляція політичного тексту та відносна кількість політичних трансляцій, середня щільність або "цілісність" політичних акторів, рівень політичної відповідальності політичних акторів. Запропоновано визначення вказаних показників та обґрунтовано особливості їх взаємозв’язків. Обґрунтовано, що центральне поняття усієї системи концептів – поняття політичного обсягу, що складає багатовимірний простір, що обмежується кордонами відповідної держави та політичним відносинами в їх межах. Обґрунтовано, що за умови збільшення кількості суб’єктів політики та збереження на попередньому рівні сукупної політичної відповідальності знижується частка політичної відповідальності кожного із цих суб’єктів. Тобто що більше політичних акторів в межах певного обсягу політичного життя, тим менша політична відповідальність індивідуального актора. Продемонстровано принципову можливість використання запропонованої системи концептів для побудови моделі політичного процесу з метою прогнозування настання політичної кризи. Визначено, що в момент політичної кризи відбувається різке збільшення кількості політичних трансляцій, спрямованих на державу та державну політику, тобто відбувається різке збільшення щільності політики. І це різке збільшення щільності політики за умови одночасного збільшення кількості акторів, підвищення рівня їхньої безвідповідальності та за великого спрощення змісту політичного дискурсу може слугувати індикатором настання політичної кризи. Продемонстровано також можливість застосування цієї системи концептів для моделювання динаміки політичного режиму в межах континууму "авторитаризм – демократія". Визначено, що кількісна оцінка динаміки щільності політики може бути використана як індикатор руху політичного режиму у бік демократії чи, навпаки, авторитаризму. Індикатором руху режиму в бік демократії буде збільшення щільності політики, а свідченням руху в бік авторитаризму – "розрідження політичної атмосфери" – тобто, зменшення щільності політики. Згідно із запропонованою нами моделлю, авторитарний режим характеризується меншою щільністю політики, ніж демократичний.

Посилання

Monroe B., Schrodt P. Introduction to the Special Issue: The Statistical Analysis of Political Text. Political Analysis. 2008. 16. P. 351-355.

van Dijk J. A. G. M., Hacker K. L. Internet and Democracy in the Network Society. 2018. 226 p.

Shannon C. E., Weaver W. The Mathematical Theory of Communication. The University of Illinois Press, Urbana, Illinois, 1964. 125 p.

Baudrillard J. Simulacra and Simulation. University of Michigan Press, 1994. 161 p.

Rak J., Bäcker R. Neo-militant Democracies in Post-communist Member States of the European Union, London and New York, Routledge Taylor & Francis Group, 2022. 255 p.

Guasti P. The Impact of the Covid-19 Pandemic in Central and Eastern Europe: The Rise of Autocracy and Democratic Resilience.” Democratic Theory, 2020. 7(2). P. 47–60. https://doi.org/10.3167/dt.2020.070207

Rapeli L., Saikkonen I. How Will the COVID-19 Pandemic Affect Democracy?” Democratic Theory, 2020. 7 (2). P. 25–32. https://doi.org/10.3167/dt.2020.070204.

Steuer M. Militant Democracy and COVID-19: Protecting the Regime, Protecting Rights? Hong Kong Journal of Law and Public Affairs, 2020. 2. P. 131–145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-12

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси