Безсуб’єктність життєвого циклу імперій та перспективи сучасного світопорядку

Автор(и)

  • Н. О. Наталіна Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.3.3

Ключові слова:

імперії; світопорядок; безсуб’єктність; війна в Україні

Анотація

У статті запропонований розгляд моделей життєвого циклу 15 ключових імперських центрів протягом останніх 800 років з метою виокремлення загальних тенденцій їх еволюції та екстраполяції на перспективи путінської Росії після початку повномасштабної війни в Україні. Аналіз імперій минулого та сучасності, як складних нелінійних систем, дозволяють автору зробити висновок, що траєкторії їх руху є швидше не результатом рішень та дій окремих суб’єктів (лідерів, еліт чи макрогруп), а безсуб’єктною послідовністю циклів розквіту та занепаду, які перериваються короткими періодами хаотичної поведінки. Моделі життєвого циклу більшості розглянутих імперій мають практично однакову траєкторію: від формування та консолідації імперського центру, підкорення внутрішніх територій та початку зовнішньої активної експансії до періоду максимальної потужності (розквіту) із подальшими періодами внутрішньої дестабілізації, конкуренції із іншими імперськими гравцями та розпаду. Імперські центри Росії та Китаю можуть бути розглянути в якості окремого випадку, оскільки вони проходили декілька еволюційних хвиль, із періодами нетривалого (в історичній перспективі) розпаду, але з подальшим відновленням імперського життєвого циклу. У поточному моменті автократичність режимів у цих державах не обтяжує їх правителів необхідністю зважати на громадську думку та дозволяє спрямовувати державні ресурси на зовнішню експансію. Автор доходить висновку, що військова агресія проти України (з 2014 р.) розпочала для Росії чергову кризову фазу життєвого циклу, яку кремлівське керівництво помилково сприймає як період свого імперського розквіту. Поточному стану світопорядку, що також розвивається у межах безсуб’єктних еволюційних циклів, характерна децентралізація, поліцентричність сили, багаторівневість політичного впливу та складність взаємозв’язків між ключовими центрами сили. Кидаючи виклик цьому новому світові, кремлівський режим намагається діяти засобами жорсткої сили, характерними для попередніх етапів еволюції імперських систем. Разом з тим, загальний хід війни в Україні демонструє, що реліктова у сучасному децентралізованому світі жорстко-ієрархічна автократична імперія програє мережевому суспільству, що здатне набагато швидше та ефективніше мобілізувати ресурси і набагато більш мотивоване до перемоги.

Посилання

Бевзюк Є. Імперія як історико – географічний феномен. Геополітика України: історія та сучасність. 2019. № 1(22). С. 45-65. DOI: https://doi.org/10.24144/2078-1431.2019.1(22).45-65

Бранский В.П. Социальная синергетика как постмодернистская философия истории. Общественные науки и современность, 1999. №6. С. 117-127.

Военные расходы в эпоху коронавируса: Россия в пятерке лидеров, Британия дышит ей в спину (26 апреля 2021). BBC news Русская служба. URL: https://www.bbc.com/russian/news-56886362 (дата звернення: 09.09.2022).

Нагорняк Т., Наталіна Н., Польовий М. Політична суб’єктність в умовах формування нового світопорядку. Політологічний вісник. 2021. №87. С.218-240. DOI: https://doi.org/10.17721/2415–88ІX.2021.87.218-240

Наталіна Н.О. Війна в Україні крізь призму безсуб’єктності політики. Політичне життя. 2022. №2. С. 23-29. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.2.4

Пригожин, И., Стенгерс. И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 432 с.

Шацилло К.Ф. Последние военные программы Российской империи. Вопросы истории. 1991. № 7–8. С. 224–233.

Doyle M.W. Empires. Ithaca: Cornell University Press, 1986.

Ferguson N. Empires with expiration dates. Foreign Policy (September/October 2006), pp. 46-52. URL: https://foreignpolicy.com/2009/10/14/empires-with-expiration-dates/ (accessed: 09.09.2022).

Hirsh M. Putin’s Thousand-Year War. Foreign Policy (12 March 2022). URL: https://foreignpolicy.com/2022/03/12/putins-thousand-year-war/ (accessed: 09.09.2022).

Kissinger H. Diplomacy. New Yok: Simon & Schuster,1994. 912 p.

Mackinder H. J. The Geographical Pivot of History. The Geographical Journal. 1904. №23(4). Р. 421–437. DOI: https://doi.org/10.2307/1775498

Motyl A. J. Why Empires Reemerge: Imperial Collapse and Imperial Revival in Comparative Perspective. Comparative Politics. 1999. № 31(2). P. 127–145. DOI: https://doi.org/10.2307/422141

Nye J. Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs Group, 2004. 191 p.

Tilly Ch. After empire: multiethnic societies and nation-building. The Soviet Union, and the Russian, Ottoman and Habsburg empires / Barkey K., von Hagen M. (eds.). Boulder; Oxford: Westview press, 1997. 211 p.

What Does Putin Really Want? (25 February 2022). Politico Magazine. URL: https://www.politico.com/news/magazine/2022/02/25/putin-russia-ukraine-invasion-endgame-experts-00011652 (accessed: 09.09.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-11

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси