Питання геополітичних союзників України у вітчизняній політичній думці першої половини ХХ сторіччя

Автор(и)

  • Р. М. Коршук Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • І. І. Петренко Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • О. І. Салтовський Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • В. М. Федорченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.3.1

Ключові слова:

Україна; геополітика; українська політична думка; геополітичні союзники

Анотація

Стаття присвячена аналізу висвітлення питанням пошуку геополітичних партнерів та союзників України геополітичних вченнях українських мислителів першої половини ХХ століття. Окреслюються проблеми визначення зовнішньополітичних пріоритетів та участі України в міжнародних альянсах останніх десятиріч, пошук надійних партнерів, перш за все у безпековій сфері. Наголошується, що Революція Гідності та російська агресія викристалізували геополітичні пріоритети України – курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію було повернуто в Конституцію країни, а російська геополітична загроза стала фактом колективної свідомості українського суспільства. Відзначається, що теоретичні напрацювання українських теоретиків політики першої половини ХХ сторіччя не втратили своєї актуальності і у наш час. Зазначається, що у міжвоєнний період, географічним простором, який викликав найбільший інтерес українських геополітиків і який вони вважали визначальним для майбутнього української держави був регіон Чорного моря. На їх думку те, що Україна історично є частиною чорноморсько-середземноморського комунікаційного простору, а також забезпечувала торгівельні зв’язки цього регіону з Балтикою визначає ареал пошуку партнерів й союзників. Однак не лише країни, що розташовані в регіоні є в числі потенційних союзників України, але й держави, що мають там значні геополітичні та економічні інтереси. Аналізується ставлення теоретиків української геополітики до ідеї Балтійсько-понтійської федерації та переліку країн, що до неї можуть входити. Розкривається розуміння українськими мислителями особливостей ставлення до ідеї союзу країн Східної Європи та створення української національної держави в її етнографічних межах основних геополітичних суб’єктів Європи – Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та Радянської Росії. Наголошується на значимості взаємодії української держави з Польщею та Румунією. Наголошується, що ідеї українських геополітиків першої половини ХХ сторіччя не втратили своєї актуальності й потребують подальшого вивчення та осмислення.

Посилання

Стратегічне партнерство без стратегії. Хто вони – стратегічні партнери України? Стратегічне партнерство без стратегії (tilda.ws).

Стратегічне партнерство України. Аналітична записка. Стратегічне партнерство України. Аналітична записка / Національний інститут стратегічних досліджень (niss.gov.ua).

Липинський В. Листи до братів хліборобів про ідею і організацію українського монархізму / ред. Я. Пеленський. Київ Філадельфія 1995. 471 c.

Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України? / Упоряд., передмова О.І.Шаблія. Львів, 1994. 416 с.

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. К., 1991. 240 с.

Липа Ю. Призначення України. – Нью-Йорк, 1953. 307 с.

Липа Ю. Всеукраїнська трилогія: У 2 т. Т. 2 : Чорноморська доктрина; Чорноморський простір (атлас); Розподіл Росії / Ю. Липа. К., 2007. 392 с. 8. Грушевський М. На порозі нової України. К., 1991. 128 с.

Синявський А. УСРР та Близький Схід у світлі геополітики. Синявський А. Вибрані праці. К., 1993. 384 с.

У перелік стратегічних партнерів України помістили Азербайджан, але не Румунію і Словаччину. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/09/15/7114366/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-11

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси