Безпековий вимір міжнародних відносин в Східній та Центральній Європі в контексті російської агресії

Автор(и)

  • І. Я. Тодоров Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.1.16

Ключові слова:

Східна та Центральна Європа; НАТО; Бухарестська дев’ятка; агресивна політика Росії

Анотація

В статті розкриті безпекові аспекти міжнародних відносин в Східній та Центральній Європі в контексті російської агресії в Україну. Цей регіон розглядається Росією як сфера свого панування в якій він готовий боротись всіма засобами, включно з військової агресією. Визначені стан та перспективи проекту Міжмор’я, окреслена роль Бухарестської дев’ятки Бухарестської дев’ятки в протидії російській експансії, показані особливості сучасної агресивної політики РФ. Російська агресія в Україну, гібридні дії РФ проти Заходу поставили на порядок денний необхідність посилити стратегічну солідарність в Східній та Центральній Європі. Для всіх країн Східної та Центральної Європи критично важливою є здатність убезпечити себе від ворожого зовнішнього впливу та можливість гарантувати сталий розвиток. Саме тому важливо посилення союзницьких відносин країн регіону з НАТО. Ключове значення в умовах агресивної політики РФ мають механізми стратегічної комунікації, які забезпечують діяльність, спрямовану створенню суспільної підтримки демократичного ладу, принципів правової держави, верховенства закону, захисту правами людини, суспільної прозорості та довготривалої демократичної орієнтації у зовнішній політиці. Країни Східної та Центральної Європи фактично знаходиться в епіцентрі боротьби між Західною та Московською цивілізаціями. Немає ніяких свідчень, які б свідчили, що керівництво Російської Федерації розглядає можливість перегляду своїх підходів до відносин із зовнішнім світом. Навпаки, російські офіційні особи продовжують, зокрема в останніх «ультиматумах», звинувачувати держави-члени ЄС і НАТО, а також їхніх союзників і партнерів у ворожому ставленні до Росії. Москва вважає Захід винним у спробах використати колишні соціалістичні країни та деякі колишні республіки СРСР у своїй політиці, спрямованій проти Російської Федерації. Виклик демократичному світові з боку Російської Федерації включають міжнародно-правові, економічні, політичні та інформаційні аспекти. Консолідація Заходу (включаючи Україну і всі країни Східної та Центральної Європи, як його невід’ємну частину) спроможна зупинити російську агресією та покарати її за системні порушення міжнародного права.

Посилання

Артьомов І. Анексія Криму та її вплив на національну безпеку України // Геополітика України: історія і сучасність: збірник наукових праць. Вип. 2 (25). Ред. кол.: Газуда Л.М. (голова) та ін. – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2020. – С. 57-69.

Байден приєднається до зустрічі лідерів східноєвропейських членів НАТО. Україна в центрі уваги 2021. – URL: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/bajden-prijednajetsja-do-zustrichi-lideriv-skhidnojevropejskikh-chleniv-nato-ukrajinav-tsentri-uvahi.html?fbclid=IwAR3zD19osuqPhZgcsugVOkIL0ab5XAA32suzNxnkoLkKWlgSwT1FMS9NiTU

Віднянський С. Проблемні питання партнерських відносин України з сусідніми країнами-членами ЄС та їх вплив на безпеку в Карпатському регіоні // Міжнародний науковий вісник. Випуск 1-2 (23-24) Матеріали круглого столу «Загрози міжнародній безпеці в Карпатському регіоні» (м. Ужгород, 22 квітня 2021 р.) і міжнародної інтернет-конференції «Євроінтеграційні аспекти розвитку вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів» (м.Ужгород, 22-23 квітня 2021 р.) Ужгород, 2021. – С. 18-31.

Вовканич І. Актуальні проблеми стабільності та безпеки в Карпатському регіоні у контексті гібридної війни Російської Федерації проти України// Міжнародний науковий вісник. Випуск 1-2 (23-24) Матеріали круглого столу «Загрози міжнародній безпеці в Карпатському регіоні» (м. Ужгород, 22 квітня 2021 р.) і міжнародної інтернет-конференції «Євроінтеграційні аспекти розвитку вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів» (м.Ужгород, 22-23 квітня 2021 р.) Ужгород, 2021. – С. 32-41.

Гай-Нижник П. (2017). Росія проти України (1990 – 2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. К.: «МП Леся», 2017. – 332 с.

Горбулін В.П. (2017) Світова гібридна війна: український фронт, К. : НІСД, 2017. – 496 с.

Задорожній О. Порушення агресивною війною Російської Федерації проти України основних принципів міжнародного права / О.Задорожній. Київ: К.І.С., 2015. – 712 c.

Концепция внешней политики Российской Федерации (утверждена Президентом Российской Федерации В.В.Путиным 30 ноября 2016 г.). Офіційний сайт МЗС РФ. – URL: https://www.mid.ru/foreign_policy/official_documents/-/asset_publisher/CptICkB6BZ29/content/id/2542248

Лендєл М., Мітряєва С. Регіональна cтійкість у Центральній Європі після президентства Трампа, Brexit та Соvid-19 // Міжнародний науковий вісник. Випуск 1-2 (23-24) Матеріали круглого столу «Загрози міжнародній безпеці в Карпатському регіоні» (м. Ужгород, 22 квітня 2021 р.) і міжнародної інтернет-конференції «Євроінтеграційні аспекти розвитку вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів» (м.Ужгород, 22-23 квітня 2021 р.) Ужгород, 2021. – С. 53-65.

Магда Є. Гібридна агресія Росії. Уроки для Європи. К.: Каламар, 2017. – 268 с.

Месежников Г. Інформаційна агресія Кремля у Центральній та Східній Європі // Міжнародний науковий вісник. Випуск 1-2 (23-24) Матеріали круглого столу «Загрози міжнародній безпеці в Карпатському регіоні» (м. Ужгород, 22 квітня 2021 р.) і міжнародної інтернет-конференції «Євроінтеграційні аспекти розвитку вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів» (м.Ужгород, 22-23 квітня 2021 р.) Ужгород, 2021. – С. 76-91.

Мітряєва С.І. Українське питання у порядку денному політики Вишеградських країн у 2014-2015 роках: аналітична доповідь / М.О. Лендьел, С.І. Мітряєва. – К.: НІСД, 2016. – 39 с.

Перепелиця Г. М. Україна – Росія: війна в умовах співіснування. К. Видавничий дім "Стилос", 2015. – 880 с.

Рущенко І.П. (2020) Війна цивілізацій: анатомія російсько-українського конфлікту. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2020. – 436 с.

Тодоров І.Я. Група Б9 і трансформація системи міжнародної безпеки в Центрально-Східній Європі // Україна в умовах трансформації міжнародної системи безпеки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. (Львів, 13–14 травня 2021р.) / Упорядники: Мальський М.З., Лещенко Л.В., Кучик О.С., Вовк Р.В. – Львів: Факультет міжнародних відносин ЛНУ ім. І. Франка, 2021. – С. 113-116.

Утверждена Стратегия национальной безопасности России. Офіційний сайт Президента РФ. – URL: http://kremlin.ru/acts/news/51129/

Declarația comună a șefilor de stat din Formatul București. 2021. – URL: https://www.euractiv.ro/extern/declaratia-comuna-a-sefilor-de-stat-din-formatul-bucuresti-b9-24133

Defence Expenditure of NATO Countries (2012-2019) URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/asets/pdf/pdf_2019_03/190314-pr2018-34/

Kuzio T. Putin’s War Against Ukraine. Revolution, Nationalism, and Crime. Toronto, 2017. – 490 р.

Sobczyk А. Współpraca ośrodków prezydenckich państw wschodniej flanki NATO w toku przygotowań do szczytu Sojuszu w Warszawie, „Bezpieczeństwo Narodowe” 2016, s. 55-57.

Ucraina spune ”Pas!” unui parteneriat strategic cu România. Сайт Моніторінгу оборони та Безпеки URL: https://monitorulapararii.ro/ucraina-spune-pas-unui-parteneriat-strategic-cu-romania-1-33327

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-14

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку