Концепти застосування праймінгу та тригеру ЗМІ в політичному житті
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.4.9Ключові слова:
праймінг; тригер; ЗМІ; політика; суспільство; політична реклама; політичний праймінг; політичний тригерАнотація
Стаття направлена на розгляд та вивчення таких інструментів мас-медіа як праймінг та тригер. Виникає багато питань щодо закономірностей впливу інформаційного масиву на суспільство, на політичне життя. Аналіз представлених в літературі досліджень виявляє, що теоретичний науковий інтерес є не досить активним в Україні.
Безпосередньо увага стосується застосування цих засобів в політичному житті, в політичній рекламі тощо. На сучасному етапі модель праймінгу активно використовується в рамках когнітивних досліджень, що дає можливість відслідковувати вплив прайму на когнівтину реальність. Це є цікавим та перспективним щодо дослідження локальних ефектів впливу неусвідомлюваної інформації на ефекти усвідомлення в рамках політичного життя. Однак, до цього часу політична наука не дійшла остаточних висновків щодо залежності праймінг-ефекту на політичну свідомість, на політичний вибір тощо.
В статті представлене визначення політичного праймінгу та тригеру, обговорюються проблемні питання та установки. Окремо акцентується увага розмежуванні понять «праймінг» та «ефект праймінгу». Визначено, що ефект праймінгу активно діє в політичному житті, зокрема, в політичній рекламі. Практично кожний політичний актор бажає впливати на процес активації пам’яті виборця. Теорія політичного медіапраймінгу фокусується на те, яким чином індивід сприймає отримувану з медіа політичну інформацію.
Важливим додатковим елементом праймінгового процесу є застосування тригерів. Потреба у введенні тригерів обумовлена необхідністю аналізу подій, які безпосередньо не пов'язані з політикою, але можуть інтерпретуватися в політичному ключі.
Посилання
Bandura А., Dorothea Ross, Sheila A. Ross (1961). Впервые опубликовано в Journal of Abnormal and Social Psychology, 63, 575-582.
Берковиц Л. Агрессия. Причины, последствия и контроль. М., 2007. 512 с.
Біденко А. Технологія праймінгу в дії. Українська правда.Блоги. 26.04.2011. https://blogs.pravda. com.ua/ authors/ bidenko/ 4db6904b57e44/
Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ.: Пер. с англ.М., 2004. 432 с.
Винтерхофф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы. Х., 2016, 268 с.
Харитонов О. Про ефективний спосіб маніпуляції свідомістю. 30 листопада 2018. https://tokar.ua/read/29332
Шамаєва Ю. Праймінг та дефокусування у лингвокогнітивній репрезентації інтерсеміотичного континуума категорії EMOTIONS. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (84), 91-98.
Шнуровська Л. Лінгвоментальна сутність і класифікація видів праймінга. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(44), Issue: 151, 2018.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).