Фактор державоцентричності системи національної безпеки України та використання британського досвіду впровадження концепції безпеки людини.

Анотація

Тенденцією розвитку безпекового середовища сьогодення є трансформації поняття «безпека» та зміщення її фокусу від держави до окремої особистості та спільноти. Принцип людиноцентричності вже успішно інкорпорується до політичних стратегій провідних країн світу та є, безумовно, актуальним і для України.

Дослідження присвячене вивченню основних гальмівних факторів на шляху до впровадження концепції безпеки людини в системі національної безпеки України, а також має на меті встановити можливі напрями імплементації цього концепту в практичну площину політики безпеки та оборони України за досвідом Великобританії.

В статті проаналізовано законодавчо закріплені положення щодо визначення національних інтересів України та їх співвідношення з інтересами особистості, суспільства та держави. За результатами аналізу зроблено висновок, що в українському законодавстві нівелюється найважливіший критерій національної безпеки, а саме дотримання балансу життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави. Це вказує на державоцентричність існуючої системи національної безпеки нашої держави.

Враховуючи досвід провідних країн світу щодо реалізації концепції безпеки людини, вирішено зосередити увагу на дослідженні досвіду Великобританії. Адже саме Великобританія, будучи лише на початку шляху до реалізації порядку денного безпеки людини, стала першою країною, яка офіційно інкорпорувала цю концепцію в основу своєї оборонної політики.

На основі аналізу британського досвіду впровадження концепції безпеки людини в оборонну політику запропоновано низку важливих для України кроків на шляху до побудови системи національної безпеки крізь призму безпеки людини. За умови успішної реалізації концепція безпеки людини сприятиме подоланню фактору державоцентричності системи національної безпеки України та може бути розвинена в корисний для практичної політики аналітичний інструмент, що дозволить забезпечити умови для реалізації інтересів особистості, суспільства та держави.