Модернізація політики міжнародних організацій у сфері інформаційної безпеки.

Автор(и)

  • M. V. Kopiika Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.1.15

Ключові слова:

міжнародні організації, інформаційна безпека, кібербезпека, інформаційні загрози, центри протидії, ООН, НАТО, ОБСЄ, БРІКС

Анотація

Стаття присвячена аналізу модернізації політики міжнародних організацій у сфері інформаційної безпеки з огляду на появу нових гібридних загроз для міжнародного миру, оскільки проблеми глобальної безпеки посідають особливе місце в структурі міжнародної політики, визначають суперечності сучасного етапу міжнародного розвитку, які досягли такого рівня і гостроти, що можуть поставити під загрозу забезпечення світопорядку, навіть саме існування цивілізації. Наразі проблема забезпечення інформаційної безпеки на міжнародному рівні полягає у прагненні окремих світових акторів контролювати політичні процеси на значних територіях із застосуванням інформаційних та кібероперацій, що спричинює проблему інформаційного дисбалансу сил і порушення національного інформаційного суверенітету. Аналіз стратегій міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки свідчить про спільні і відмінні підходи до трансформації політичної діяльності міжнародних організацій, що зумовлюються політичними позиціями акторів, різними пріоритетами забезпечення інформаційної безпеки та різним рівнем їх інформаційного розвитку.

Практичне забезпечення інформаційної безпеки у форматі міжнародних організацій визначається стратегічною спрямованістю загроз щодо критично важливих систем життєдіяльності світового співтовариства, використанням інформаційних ресурсів як зброї масового ураження, необхідністю створення міжнародних механізмів протидії і попередження глобального протистояння, непередбачуваного за своїми наслідками Тенденції зрощування глобальних і регіональних проблем вплинули на можливості міжнародних акторів визначати напрями і стратегії політичних змін на видиму перспективу, обумовили залучення потужного механізму міжнародних інститутів для розв’язання проблем світового розвитку. Гібридний характер інформаційних загроз зумовив зміну підходів міжнародних організацій до політики у сфері інформаційної безпеки і формування нових структур для протидії сучасним викликам для підтримання миру і стабільності.

Посилання

Libicki M.С. Conquest in Cyberspace: National Security and Information Warfare / M.С.Libicki. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – 336 p.

Hoffman F. Hybrid vs Compound /Frank G. Hoffman // Small Wars Journal. – 2009. – October.

URL.: http://smallwarsjournal.com /blog/journal/docs–temp/189–hoffman.pdf.

Nye J.S. Cyber Power / Joseph S. Nye. – Cambridge: Pub. by Belfer Center for Science and International Affairs, 2010. – 26 p.

Cebrovski A., Garstka J. Network–Centric Warfare: Its Origin and Future / A. Cebrovski, J.Garstka

// Proceedings. – 1998. – January. URL.: http:// www. kinection. com/ ncoic/ ncw _origin_future.pdf

Міжнародна інформаційна безпека: теорія і практика//Макаренко Є.А., Рижков М.М., Ожеван М.А., Кучмій О.П., Фролова О.М./Підручник. – Київ: Центр вільної преси, 2016. – 418 с.

Почепцов Г. Гибридная война: информационная составляющая / Г.Почепцов.

URL.: http://psyfactor.org/ psyops/hybridwar5.htm

Ожеван М.А.Глобальна війна гранд-наративів у сучасну добу // Стратегічні комунікації в міжнародних відносинах. Монографія. – К. : Вадекс, 2019. – 442 с.

Report of the Group of Governmental Experts on Developments in the Field of Information and Telecommunications in the Context of International Security. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/ GEN/ N13/371/66/ PDF/N1337166. pdf?OpenElement

Resolution adopted by the General Assembly on 12 December 2019 [on the report of the First Committee (A/74/363)] 74/29. Developments in the field of information and telecommunications in the context of international security. URL: https://undocs.org/en/A/RES/74/29

Developments in the field of information and telecommunications in the context of international security. URL: https://www.un.org/disarmament/ict-security/Prevention of an arms race in outer space https://undocs.org/en/A/RES/74/32

NATO Cooperative Cyber Defence Centre (CCDCOE). URL: https://www.cybersecurityintelligence.com/ nato-cooperative-cyber-defence-centre-ccdcoe-395.html

Tallinn Manual 2.0 on the International Law Applicable to Cyber Operations to Be Launched

// NATOCCDCOE. – 2017. URL: https://ccdcoe.org/tallinn-manual-20-international-law-applicable-cyber-operations-be-launched.html.

A cyber-security framework fordevelopment, defense and innovation at NATO.

URL: https://innovation-entrepreneurship.springeropen.com/track/pdf/10.1186/s13731-019-0105-z

Brent L. NATO’s role in cyberspace. URL: https://www. nato.int/docu/ review/articles/2019/02/12/

natos-role-in-cyberspace/index.html

Organization for Security and Co-operation in Europe – OSCE. URL: https://www.osce.org/whatistheosce

Austrian OSCE Chairmanship Conference on Cyber Security. URL: https://www.osce.org/event/austrian-cyber-security-2017

Cyber/ICT Security for a safer future: The OSCE’s role in fostering regional cyber stability.

URL: https://polis.Osce.org/cyberict-security-safer-future-osces-role-fostering-regional-cyber-stability

Belli L. BRICS countries to build digital sovereignty. URL: https://www.opendemocracy.net/en/hri-2/

brics-countries-build-digital-sovereignty/

From BRICS to CyberBRICS: New Cybersecurity Cooperation. URL: http://www.chinatoday.com.cn/ ctenglish/2018/tpxw/201911/t20191113_800184922.html

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2020)

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).