Відносини між США та ЄС в контексті проблем безпеки Близького Сходу в період президентства Д. Трампа.

Анотація

У статті аналізуються трансатлантичні відносини в близькосхідному контексті після приходу до Білого дому адміністрації Д. Трампа. Зокрема, проведено порівняльний аналіз політики союзників щодо найважливіших регіональних проблем – іранської ядерної програми, арабськоізраїльського конфлікту та сирійської кризи; виявлено відмінності в підходах США та ЄС щодо зазначених проблем та визначено їхній вплив на стан відносин між двома акторами.

З’ясовано, що за часів перебування Д. Трампа на посаді президента, протиріччя у підходах трансатлантичних партерів до близькосхідної проблематики значно поглибилися. Це зумовлено його різким відходом від політики попередників, а також притаманним для нього одностороннім характером прийняття рішень, без консультацій із союзниками. Низка суперечливих кроків американського президента, таких як вихід з угоди щодо іранської ядерної програми, беззастережна підтримка Ізраїлю, разом із перенесенням посольства США до Єрусалиму і визнанням ізраїльського суверенітету над Голанськими висотами, а також рішення про виведення американського контингенту з Сирії, не була підтримана Європейським Союзом.

В той час як Сполучені Штати демонструють зниження інтересу до Близького Сходу, важливість регіону для Європи зростає. Односторонні кроки адміністрації Д. Трампа, а також розбіжності з ЄС у поглядах на важливі проблеми регіональної безпеки, спонукатимуть Європейський Союз до більш самостійної політики. Втім, низка об’єктивних обставин, насамперед, протиріччя всередині самого ЄС, не дозволяють йому виступати актором, здатним ефективно впливати на динаміку близькосхідних процесів. Якщо участь Вашингтона в регіоні продовжить слабшати, Європа все частіше буде змушена співпрацювати з альтернативними впливовими акторами, такими як Росія та Китай, для просування своїх інтересів.