Трансформація авторитарного режиму у цифровій реальності (на прикладі Білорусі 2006-2015 рр.).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.1.11Ключові слова:
Білорусь, політичний режим, політична комунікація, авторитарний режим, мережеві ЗМІАнотація
Після розпаду СРСР на його теренах утворилося різноманіття політичних режимів, які не піддаються однозначному визначенню. З-поміж них випадок Білорусі є одним із найбільш цікавих. У науковому дискурсі білоруський режим не отримав чіткого визначення, при цьому у визначеннях зустрічаємося як із термінами «демократичний», «перехідний», «авторитарний». Тож випадок Білорусі може дати змогу науковцями чіткіше визначити особливості цього типу пострадянського режиму та окреслити додаткові його характеристики, які стануть корисними для визначення решти «змішаних» режимів колишніх радянських республік та й інших країн по всьому світу.
Метою дослідження є показати трансформацію білоруського політичного режиму на основі аналізу політичних новин незалежного мережевого видання «Белапан». Для цього вивчалися новини із квітня 2006 – по серпень 2015.
Тенденції зниження участі у політичній комунікації та збільшення кількості епізодичних учасників були визначені – упродовж встановлених трьох періодів участь поступово знижувалась, кількість епізодичних учасників – зростала. Загалом для політичної комунікації авторитарного білоруського режиму характерний низький ступінь діалогізму, що має відбиватися на залученості громадян до участі у політичній комунікації та їхній поінформованості щодо перебігу подій.
Низька інтенсивність політичної комунікації у Білорусі має також розглядатися із урахуванням цифрових трансформацій, що відбуваються у журналістиці. Зокрема, у цій країні, як і по всьому світу, політична комунікація стає більш емоційною, а коментарі переважають над фактами. Тож у Білорусі участь у комунікації великої кількості епізодичних політичних суб’єктів призводить до того, що суспільний діалог стає більш ускладненим та фрагментованим, де різноманітні позиції не подаються як структурована цілісність.
Посилання
Баликіна, Л. І. Окремі аспекти становлення та розвитку парламентаризму в Республіці Білорусь. Правничий вісник Університету "КРОК", 2013. № 17, P. 5-10.
Валіон, О. Зовнішньоекономічна діяльність Республіки Білорусь у 2006–2010 рр. у контексті інтеграції в світову економіку. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць.. Серія: : Історія, міжнародні відносини. 2013. № 12. P. 39-49.
Василишин, С. Україна–Білорусь: стратегічне партнерство у політичній сфері (1994–2004 рр.). Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць.. Серія: : Історія, міжнародні відносини. 2015. № 16 (1). P. 139-150.
Королевська, А. Становлення зовнішньої політики Республіки Білорусь від незалежності до сьогодення. Гілея: науковий вісник. 2014. № 83. P. 424-427.
Недокус, І. Правоохоронні органи в політичних процесах Республіки Білорусь. Історико-політичні проблеми сучасного світу. 2013. № 25-26. P. 103-107.
О компании. Belapan. URL: https://belapan.by/site/about/
ОБСЕ. Республика Беларусь Выборы президента 11 октября 2015 года.
URL: https://www.osce.org/ru/odihr/elections/belarus/221346?download=true
Полетило, К. С. Цивільні кодекси України та Республіки Білорусь про інформаційні права та свободи людини і громадянина та можливості їх судового захисту. Університетські наукові записки. 2010. № 2.
P. 107-111.
Польовий, Т. Формування "особливих відносин" між республікою Білорусь і Російською Федерацією в середині 90-х років ХХ століття. Прикарпатський вісник НТШ. Думка. 2014. № 3. P. 143-158.
Польовий, Т. Становлення зовнішньої політики Республіки Білорусь. Історико-політичні проблеми сучасного світу. 2015. № 29-30. P. 317-323.
Польовий, Т. Україна – Республіка Білорусь: особливості міждержавного діалогу на сучасному етапі. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. 2015. № 1. P. 160-168.
Стеблина, Н. Репрезентація політичного режиму України у новинах онлайн-видання «Українська правда». Політичне життя. 2019. № 4. P. 99-108. DOI:10.31558/2519-2949.2019.4.14
Федулова, Л. І. Соціальна спрямованість взаємодії та інтеграції України і Республіки Білорусь в інноваційно-технологічній сфері. Український соціум. 2011. № 4. P. 115-132.
Хамутовська С. Політико-ідеологічні преференції населення Республіки Білорусь: соціологічний аналіз. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2013. № 4. P. 166-179.
Aliaksandrau, A. Belarus: Pulling the plug: Policy paper on digital challenges to freedom of expression in Belarus. Index on Censorship. URL: http://www.indexoncensorship.org/wp-content/%20uploads/2013/01/IDX_Belarus_ENG_WebRes.pdf
Baldwin-Philippi, J. The technological performance of populism. New Media & Society. 2019. № 21(2).
P. 376–397. DOI:10.1177/1461444818797591
Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., Esser, F. Populism in Online Election Coverage.
Journalism Studies. (2019). № 20(8), 1110-1129. doi:10.1080/1461670X.2018.1487802
Dvorak, J. Belarus. In D. Merskin (Ed.) The SAGE International Encyclopedia of Mass Media and Society. Thousand Oaks: SAGE Publications, Inc., 2019. P. 160-162.
Hutcheson, D., Korosteleva, E. A. Preface. In D. Hutcheson, E. A. Korosteleva, (Eds) The Quality of Democracy in Post-Communist Europe Abingdon: Routledge, 2006. P. 8-12.
McAllister, I., White, S. Electoral Integrity and Support for Democracy in Belarus, Russia, and Ukraine. Sociology. 2015. № 25(1), P. 78-96. DOI:10.1080/17457289.2014.911744
Pérez-Curiel, C., Naharro, P. L. Political influencers. A study of Donald Trump’s personal brand
on Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y Sociedad. 2019. № 32(1). P. 57-76. DOI:10.15581/003.32.1.57-75
Pospieszna, P. M. When Recipients Become Donors Polish Democracy Assistance in Belarus and Ukraine. Tuscaloosa: The University of Alabama, 2010.
RFE/RL’s Belarus Service. Belarusian Journalists Charged With ‘Illegally Obtaining Data’ From State-Run News Agency. Radio Free Europe. URL: //www.rferl.org/a/belarusian-journalists-charged-with-illegally-obtaining-data-from-state-run-news-agency/29590043.html
Schneiker, A. Telling the Story of the Superhero and the Anti-Politician as President: Donald Trump’s Branding on Twitter. Political Studies Review. 2019. № 17(3). P. 210–223. DOI: 10.1177/1478929918807712
Shlapentokh, V. Personal Relations as a Core Feature of Feudalism. In Contemporary Russia as a Feudal Society. New York: Palgrave Macmillan. 2007. P. 151-171
Sikevich, Z. V. Russians, Ukrainians, Belorussians: Together or Apart? (Saint-Petersburg Representations Dynamics, 2006-2016). Sotsiologicheskie Issledovaniya. 2017. № 7. P. 88-98. DOI:10.7868/S0132162517070108.
Stent, A. The Lands In Between: The New Eastern Europe in the Twenty-First Century. In H. D., G. Mangott (Ed) The New Eastern Europe: Ukraine, Belarus, Moldova. Washington: Center for Transatlantic Relations. 2007.
P. 1-21.
Tari, Z. G., Emamzadeh, Z. An Analysis of the Media Messages during the 2016 U.S. Presidential Election: A Thematic Comparison between CNN News and Donald Trump’s Tweets. Journal of Politics and Law. 2018.
№ 11(2), P. 78-87. DOI:10.5539/jpl.v11n2p78
Thompson, M. Enough Said: What’s Gone Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin’s Press, 2016.
Titarenko, L. Post-Soviet Belarus: The Transformation of National Identity. International Studies. Interdisciplinary Political and Cultural Journal. 2011. № 1. P. 6-18. DOI: 10.2478/v10223-011-0002-4
Way, L. Authoritarian State Building and the Sources of Regime Competitiveness in the Fourth Wave: The Cases of Belarus, Moldova, Russia, and Ukraine. World Politics. 2005. № 57(2). P. 231-261. DOI:10.1353/wp.2005.0018
White, S., McAllister, I., Feklyunina, V. Belarus, Ukraine and Russia: East or West? The British Journal of Politics and International Relations. 2010. № 12(3). P. 344-367. DOI: 10.1111/j.1467-856X.2010.00410.x
Zhang, Y., Shah, D., Foley, J., Abhishek, A., Lukito, J., Suk, J. Garlough, C. Whose Lives Matter? Mass Shootings and Social Media Discourses of Sympathy and Policy, 2012–2014. Journal of Computer-Mediated Communication. 2019. № 24(4). P. 182-202. DOI:10.1093/jcmc/zmz009
Zhang, Y., Wells, C., Wang, S., & Rohe, K. Attention and amplification in the hybrid media system: The composition and activity of Donald Trump’s Twitter following during the 2016 presidential election.
New Media & Society. 2018. № 20(9). P. 3161–3182. DOI: 10.1177/1461444817744390
Zhukova, E. Chernobyl, Responsibility and National Identity: Positioning Europe and Russia in the Media of Belarus and Ukraine (1992–2014). Europe Asia Studies. 2018. № 70(7). P. 1055-1082. doi:10.1080/09668136.2018.1499876
