Інституційно-психологічні детермінанти формування віртуальної маси у епоху постправди.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.1.10Ключові слова:
віртуальна маса, масова політична поведінка, постправда, політичні інститути, інституційно-психологічні детермінанти, ціннісна системаАнотація
Досліджено особливості інституційно-психологічних детермінант формування віртуальної маси у епоху постправди. Визначено, що основними інституційними детермінантами, котрі формують віртуальну масу є особливості суспільного порядку, стан державних інститутів, особливості культурного середовища, тощо, тоді як психологічними визначено мотиваційну систему, індивідуально-психологічні характеристики індивіда, котрий входить у структуру маси й особливості масової свідомості. Акцентовано, що нівелювання колективного, атомізація індивіда, збільшення й видозміна ризиків, фрагментація, та інші фактори сприяють поширенню антигуманізму, повної дезорієнтації, обмеження й безпомічності сучасного індивіда. Інформаційні засоби та віртуальна комунікація сьогодні починають виконувати роль інструментів прояву громадянської та політичної позиції індивіда, її віртуалізації, анонімності і нерідко призводять до симуляції, прийняття індивідом чужих соціальних ролей. Виявлено, що глобалізація мережі має тісний взаємозв’язок із політичними процесами, котрі відбуваються у сучасному суспільстві. Означено, що надмірне перенасичення інформацією, поява егалітарних цінностей, що виникли на основі переконань Постмодерну про те, що універсальних істини не існує, що «істина» залежить від культурного контексту, зумовили появу у ХХІ столітті нової епохи, котра отримала офіційну назву – постправди. Особливу увагу акцентовано на новітніх маніпулятивних технологіях епохи постправди, котрим піддається маса у ХХІ столітті, шляхом імплементації інтернетнаративів у віртуальну поведінку звичайного індивіда, а звідти – й реальний соціум. Визначено, що сучасне суспільство окрім індивідуалізму, характеризується втратою контролю над більшістю соціально-політичних процесів, різким збільшенням ризиків, наслідком яких є повний хаос у формуванні стабільних інституцій задля забезпечення нормативності політичних процесів й формування політичної поведінки у реальному житті.Посилання
Бауман З. Индивидуализированное общество / пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Логос, 2005. – 390 с.
Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Жан Боріяр; пер. з фр. В. Ховхун. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 230 с.
Бодріяр Ж. Фатальні стратегії / Жан Боріяр; пер. з фр. Л. Кононовича. – Л.: Кальварія, 2010. – 192 с.
Вілбер К. Трамп і епоха постправди [Текст] / Кен Вілбер; пер. з англ. М. Климчука. – Л.: Видавництво Terra Incognita, 2019. – 136 c.
Гупта Діпак К. Тероризм та політичне насильство. Київ: Основи. 2010. 397 с.
Кастельс М. Інтернет-ґалактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Пер. з англ. –
К.: Ваклер, 2007 – 304 с.
Липовецки Ж. Эра пустоты. Эссе о современном индивидуализме Москва, 2001. 332 с.
Норт Д. Насильство та суспільні порядки. Київ: Наш формат. 2017. 352 с.
Ортега и Гассет Х. Восстание масс URL: http://lib.ru/FILOSOF/ORTEGA/ortega15.txt_with-big-pictures.html (дата доступу 25.01.2020 р.)
Свідерська О. І. Співвідношення психологічних та інституційних детермінант масової політичної поведінки в транзитних суспільствах: дисертація кандидата політичних наук: 23.00.01 / Свідерська О. І. – Львів, 2018. – 222 с.
Темелкуран Е. Як втратити країну. Сім років від демократії до диктатури / Едже Темелкуран ; пер. з англ. І. Возняка. – Х. : Віват, 2019 – 240 с.
Тоффлер Э. Третья волна Москва: ООО «Фирма «Издательство ACT», 1999. URL: http://royallib.ru/book/toffler_elvin/tretya_volna.html (дата доступу 25.01.2020 р.).
Уебстер Ф, Теории информационного общества / Френк Уебстер; пер. с англ. М. В. Арапова,
Н. В. Малыхиной; под. Ред. Е. Л. Вартановой. – М. – Аспект Пресс, 2004. – 400с.
Хейлз К. Н. Як ми стали постлюдством: Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформатиці. –
-ге вид., виправ. / Пер. з англ. – К.: Ніка-центр, 2013. – 426 с.