Соціальні програми в контексті державної підтримки захисту населення в країнах ЄС (на прикладi програми “Сiм’я 500+” Республiки Польщі).

Автор(и)

  • M. O. Dovbysh Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.1.4

Ключові слова:

сімейна політика, соціальний захист і супровід, соціальна політика, соціальне страхування, соціальна допомога, соціальні послуги, соціальні реформи, європейський досвід

Анотація

У статті розглядаються нормативно-регулятивні основи формування та здійснення сімейної політики органами Європейського Союзу. Приділено увагу особливостям сімейної політики в деяких країнах Європейського Союзу (насамперед Польщі), а також соціальний захист сімей з дітьми і багатодітних сімей у контексті значення їх досвіду для України. За допомогою порівняльного аналізу загальноєвропейського і національного рівнів політики соціального захисту сім’ї, виявлено основні тенденції, які визначають сучасні напрямки супроводу сім’ї в Європі. Здійснено науковий огляд основних досягнень соціальної політики ЄС в сфері захисту сім’ї, які є перспективними для впровадження в політичну практику України в умовах подальшої євроінтеграції. На прикладі окремих країн ЄС (Польщі) проаналізовано практику запровадження цього механізму, визначено його переваги (підвищення адресності, якості, доступності соціальних послуг; підвищення ефективності та раціональності використання соціальних витрат, підвищення рівня відкритості, прозорості та відповідальності тощо) та ризики (рівень виконання договорів, фінансові, політичні).

Зазначено, що виклики до сімейної політики в країнах Європейського Союзу достатньо різняться один від одного, але принципи солідарності не полишають жодну з країн, яка опікується долею свого власного народу. На основі аналізу соціальних систем деяких країн Європейського Союзу запропоновано наступні кроки щодо підтримки сімей в Україні: – запровадити податкові пільги для багатодітних сімей, а з народженням кожної наступної дитини зменшувати податки для сімей у відсотковому плані; – прийняти Державну програму виховання дітей дошкільного віку, яка б включала створення нових дошкільних установ, а також державну допомогу по догляду за дітьми при умові використання послуг вихователів; – оптимізувати систему державного управління щодо соціальних допомог багатодітним сім’ям і літнім людям, наділивши цими повноваженнями лише один центральний уповноважений орган, використавши досвід Республіки Польща.

Посилання

Eurostat. Access mode. URL : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/ Social_protection_statistics.

Державна сімейна політика в країнах Західної Європи. URL : http://shev.gov.ua/index.php?option= com_content&task=view&id= 6882&Itemid=479.

Кришталь Г. Сімейна політика в ЄС – приклад Польщі URL : http://www.familyinstitute.org.ua/ downloads/file/dopovidi%20konferencii%202007/7%20.

Melnychuk L. M. Yevropeiskyi dosvid realizatsii simeinoi polityky. Universytetskinaukovi zapysky. 2007. № 4. S. 432–437

Пріоритети розвитку сімейної політики країн Європейського Союзу.

URL : http://demostudy.blogspot.com/2012/09/blogpost.html

Про становище багатодітних сімей у країнах ЄС. URL : http://bukviche.com/pro-stanovyche-bahatoditnych-simej.

Ruhm C. J The economic consequences of parental leave mandates: Lessons fromEurope. Cambridge, Mass : National Bureau of Economic Research, 1996. 35 p.

Стартовал второй этап программы «Сеньор плюс». Радио Польша. 28.11.2017.

URL : http://archiwum.radiopolsha.pl/6/136/Artykul/337223

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2020)

Розділ

Політичні інститути та процеси

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).