Наратив у царині політичних комунікацій: підходи до вивчення у найбільш цитованих статтях із бази даних Web of Science.

Анотація

Теорія наративу як науковий напрям з’яивлася у царині літературознавства і спочатку використовувалося для аналізу художніх творів. Однак у другій половині ХХ ст. роботи структуралістів, які сприймали реальність як текст, призвели до того, що наративи стали предметом вивчення у гуманітаристиці: соціології, політології, історії та ін. Популярним цей напрям лишається і сьогодні, за часів цифрової культури. Незважаючи на широке поширення наратології у роботах західних учених, в Україні, у царині політичних комунікацій наративи рідко стають предметом вивчення. Саме тому метою цього дослідження є огляд найбільш цитованих досліджень із політичної комунікації, що вивчають наратив, із бази даних Web of Science, та визначення провідних характеристик терміну «наратив».

Усього виокремлено п’ять таких характеристик. Перша – наратив є формою осмислення реальності, що може здійснюватися як щоденному житті, так і для вивчення політичних процесів. В межах останнього підходу можуть виокремлюватися домінантний і альтернативні наративи. Проте їхнє співвідношення у політичному дискурсі лишається невивченим. Друга – здатність наративу відсилати до певних вірувань та бажань. При цьому політичні наративи на відміну від художніх мають базуватися ще на фактах і відбивати реальність. Третя – лінійність і передбачуваність наративу. Оскільки наратив містить сюжет, він допомагає упорядкувати події та явища у часову послідовність.

Окрім того, із точки зору біхейвористського підходу, наратив може порівнюватися зі «сценарієм» і містити моделі поведінки чи розуміння явищ чи подій. Таким чином, він забезпечує передбачувану реакцію на них, а інколи навіть призводити до породження упереджень. Четверта – обмеженість інтерпретацій значень наративу. Наратив політичний на відміну від художнього обмежує множину значень і може містити у собі «відбитки влади», тобто просувати ті значення, які були у нього закладені. П´ята – драматична природа і здатність до залучення аудиторії. Завдяки цій характеристиці наратив зазвичай сприймається некритично і має значну переконуючу здатність.