Наратив у царині політичних комунікацій: підходи до вивчення у найбільш цитованих статтях із бази даних Web of Science.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.3.15Ключові слова:
політичний наратив, характеристики наративу, сюжет наративу, сприйняття наративуАнотація
Теорія наративу як науковий напрям з’яивлася у царині літературознавства і спочатку використовувалося для аналізу художніх творів. Однак у другій половині ХХ ст. роботи структуралістів, які сприймали реальність як текст, призвели до того, що наративи стали предметом вивчення у гуманітаристиці: соціології, політології, історії та ін. Популярним цей напрям лишається і сьогодні, за часів цифрової культури. Незважаючи на широке поширення наратології у роботах західних учених, в Україні, у царині політичних комунікацій наративи рідко стають предметом вивчення. Саме тому метою цього дослідження є огляд найбільш цитованих досліджень із політичної комунікації, що вивчають наратив, із бази даних Web of Science, та визначення провідних характеристик терміну «наратив».
Усього виокремлено п’ять таких характеристик. Перша – наратив є формою осмислення реальності, що може здійснюватися як щоденному житті, так і для вивчення політичних процесів. В межах останнього підходу можуть виокремлюватися домінантний і альтернативні наративи. Проте їхнє співвідношення у політичному дискурсі лишається невивченим. Друга – здатність наративу відсилати до певних вірувань та бажань. При цьому політичні наративи на відміну від художніх мають базуватися ще на фактах і відбивати реальність. Третя – лінійність і передбачуваність наративу. Оскільки наратив містить сюжет, він допомагає упорядкувати події та явища у часову послідовність.
Окрім того, із точки зору біхейвористського підходу, наратив може порівнюватися зі «сценарієм» і містити моделі поведінки чи розуміння явищ чи подій. Таким чином, він забезпечує передбачувану реакцію на них, а інколи навіть призводити до породження упереджень. Четверта – обмеженість інтерпретацій значень наративу. Наратив політичний на відміну від художнього обмежує множину значень і може містити у собі «відбитки влади», тобто просувати ті значення, які були у нього закладені. П´ята – драматична природа і здатність до залучення аудиторії. Завдяки цій характеристиці наратив зазвичай сприймається некритично і має значну переконуючу здатність.
Посилання
Bennett L., Segerberg, A. Digital Media and the Personalization of Collective Action. Information Communication and Society. 2011. № 14(6). P. 1-30. DOI: 10.1080/1369118X.2011.579141
Bevir M., Rhodes R. A., Weller P. Traditions of governance: Interpreting the changing role of the public sector. Public Administration. 2003. № 81(1). P. 1-17. DOI: 10.1111/1467-9299.00334
Blommaert J. Investigating narrative inequality: African asylum seekers’ stories in Belgium. Discourse and Societyю 2001. № 12(4). С. 413-439. DOI: 10.1177/0957926501012004002
Boswell C., Geddes A, Scholten P. The Role of Narratives in Migration Policy-Making: A Research Framework. British Journal of Politics & International Relations. 2011. № 13. P. 1-11. DOI: 10.1111/ j.1467-856X.2010.00435.x
Busselle R., Bilandzic H.. Fictionality and perceived realism in experiencing stories: A model of narrative comprehension and engagement. Communication Theory. 2008. № 18(2). P. 255-280. DOI: 10.1111/ j.1468-2885.2008.00322.x
Busselle R., Bilandzic, H.. Measuring Narrative Engagement. Media Psycology. 2009. № 12(4). P. 321-347. DOI: 10.1080/15213260903287259
Capoccia G., Kelemen D. The Study of Critical Junctures: Theory, Narrative, and Counterfactuals in Historical Institutionalism. World Politics. 2007. № 59(3). P. 341-369.
Cin S. D., Zanna M. P., Fong G. T. Narrative Persuasion and Overcoming Resistance. In E. Knowles, J. A. Linn, (Eds.). Resistance and Persuasion New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers. 2004. P. 175-191.
Clarke, N. Urban policy mobility, anti-politics, and histories of the transnational municipal movement. Progress in Human Geography. 2012. № 31(1). P. 25-43.
Crowley P. J. The Battle of Narratives: The Real Central Front against AI Qaeda. In M. Morgan (Ed.). The Impact of 9/11 on the Media, Arts, and Entertainment. New York: Palgrave Macmillan US. 2009. DOI: 10.1057/9780230101616_4
Entman R. Framing U.S. Coverage of International News: Contrasts in Narratives of the KAL and Iran Air Incidents. Journal of Communication. 1991. № 41(4). P. 6-27.
Fisher W. R. Homo Narrans the Narrative Paradigm: In the Beginning. Journal of Communication. 1985. № 35(4). P. 74-89.
Ganz M. 2009 Organizing Obama: Campaign, Organization, Movement. The Proceedings of the American Sociological Association Annual Meeting. San Francisco. 2009.
Gilliam F. D., Iyengar S. Prime suspects: The influence of local television news on the viewing public. American Journal of Political Science. 2000. № 44(3). P. 560-573. DOI: 10.2307/2669264
Green M. C., Brock, T. C., Kaufman, G. E. Understanding media enjoyment: The role of transportation into narrative worlds. Communication Theory. 2004. № 14(4). P. 311-327. DOI: 10.1111/j.1468-2885.2004.tb00317.x
Hendricks V. F., Vestergaard M. Alternative Facts, Misinformation, and Fake News: Markets of Attention, Misinformation and Manipulation. In V. F. Hendricks, M. Vestergaard. Reality Lost. Markets of Attention, Misinformation and Manipulation. Basel: Springer. 2019. P. 49-77.
Jones M. D. Cultural Characters and Climate Change: How Heroes Shape Our Perception of Climate Science. Social Science Quarterly. 2014. № 95(1). P. 1-39. DOI:10.1111/ssqu.12043
Jones M. W., Mcbeth, M. K. A Narrative Policy Framework: Clear Enough to Be Wrong? Policy Studies Journal. 2010. № 38(2). P. 329-353.
McComas K., Shanahan J. Telling stories about global climate change – Measuring the impact of narratives on issue cycles. Communicative Research. 1999. № 26(1). P. 30-57. DOI:10.1177/009365099026001003.
Miskimmon A., O’Loughlin B. Russia’s Narratives of Global Order: Great Power Legacies in a Polycentric World. Politics and Governance. 2017. № 5(3). P. 111–120. DOI: 10.17645/pag.v5i3.1017.
Montgomery D. H. Presidential Impolitics: Donald Trump and the 2016 Election. New York: Political Analytics Research Group. 2016.
Mumby, D. The Political Function of Narrative in Organizations. Communication Monographs. 1987. № 54(2). P. 113-127.
O’Loughlin B., Awan A. N., Miskimmon A. The battle for the battle of the narratives: Sidestepping the double fetish of digital and CVE. In C. Bjola, J. Pamment, & (Eds.), Countering Online Propaganda and Extremism. The Dark Side of Digital Diplomacy. Abingdon-on-Thames: Routledge. 2018.
Pérez-Curiel, C., & Naharro, P. L. Political influencers. A study of Donald Trump’s personal brand on Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y Sociedad. 2019. № 32(1), P. 57-76. DOI:10.15581/003.32.1.57-75
Valentino N. A., Hutchings V. L., White I. K. Cues That Matter: How Political Ads Prime Racial Attitudes during Campaigns. The American Political Science Review. 2002. № 96(1). P. 75-90.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).