Інформаційний стрес у дітей як причина психологічних наслідків військових конфліктів.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.2.8Ключові слова:
військовий конфлікт, стрес, інформаційний стрес, інформаційна безпека, психологічна дезадаптаціяАнотація
У статті досліджено вплив інформації на психіку дітей в умовах військових конфліктів та особливості виникнення інформаційного стресу як причини психологічних наслідків цих конфліктів. Сучасне військове протистояння практично неможливе без активного інформаційного супроводу, який може посилити чи послабити одну з конфліктуючих сторін. Учасники військових конфліктів настільки майстерні в маніпулюванні інформацією з метою зміни громадської думки в країні і в світі, що вміле застосування психологічних операцій іноді зможе зробити зайвим ведення військових дій. Нині українські телеканали не надто акцентують увагу глядача на гуманізацію всього, що відбувається на Сході України, та не індивідуалізують події. А діти, володіючи особливою чутливістю до інформаційної продукції, не просто її сприймають, але перш за все розвиваються в атмосфері певної субкультури, створюваної даною продукцією, і являють собою групу ризику для шкідливих інформаційних впливів та інформаційних загроз. Не маючи ще сформованого особистісного стрижня, крізь призму якого дорослі люди фільтрують, аналізують, здійснюють критичну оцінку і осмислення навколишньої дійсності, діти не можуть орієнтуватися в смисловому полі інформації, більш схильні до різного роду маніпуляцій, довірливі, наївні, не відрізняють завуальовану брехню від правди, не мають ще сформованих ідеалів і еталонів для проведення відповідного співставлення. Перебування дитини в умовах військових конфліктів, де роль інформації має виняткове значення, може викликати фізіологічну дезадаптацію, яка веде до психічних розладів. Тому, проблеми інформаційно-психологічної безпеки дітей набувають в сучасних умовах більш вагомого значення, а розуміння існуючих загроз і ризиків, механізмів їх дії і можливостей захисту стає не тільки психологічною проблемою, але й нагальною потребою соціальної практики.Посилання
Тоффлер Э. Шок будущего: Пер. с англ. М.: «Издательство ACT», 2002. 557 с.
Панченко О. А. Информационная безопасность ребенка. К.: КВИЦ, 2016. 379 с.
Панченко О. А Проблемы информационной безопасности в эстетической медицине / О. А. Панченко, И. И. Кутько. Медична інформатика та інженерія. 2016. № 1. C. 94-95.
Панченко О. А. О понятии "информационная безопасность ребенка” / О. А. Панченко, А. В. Кабанцева, Е. Б. Симоненко, В. Г. Антонов. Медична iнформатика та iнженерiя. 2016. № 1 C. 96-97.
Закірова С. Г. Психотравмуючий фактор інформаційної складової війни четвертого покоління. Психосоціальна підртимка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії: збірник матеріалів, доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Маріуполь: ДонДУУ, 2018. С. 30-33.
Доброносова Ю. Особливості впливу медіатравматичного досвіду на самоактуалізацію особистості в культурі медіарозмаїття. Психосоціальна підртимка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії: збірник матеріалів, доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Маріуполь: ДонДУУ, 2018. C. 22-25.
Сорока О. В. Діагностувальний потенціал арт-терапевтичних технологій у роботі з дітьми, які пережили стрес. Психосоціальна підртимка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії: збірник матеріалів, доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Маріуполь: ДонДУУ, 2018. С. 158-161.