Рецензія на монографію С. В. Коч «Транскордоння: простір соціального порядку і політичної дії».
Анотація
Дослідження транскордонних систем набуло особливої актуальності одночасно із глобалізацією, яка поставила під сумнів сучасне значення будь-яких кордонів. Починаючи з другої половини ХХ століття соціально-політична практика сформувала запит на дослідження транскордоння, яке є формою взаємодії декількох прикордонних регіонів, які розвиваються під впливом управління політичних центрів національних держав. Дослідницькі стратегії виявилися спрямовані переважно на аналіз економічних, соціально-культурних та політичних проблем прикордонних зон окремих держав і регіонів, ставлячи акцент на інтересах традиційних акторів та їх «життєвих просторах».
Процеси постмодерну викликали інтерес до регіоналізації, децентралізації, денаціоналізації, детериторіалізації політиних процесів. Постмодерна епоха інтерпретувала прикордоння як антагоніста етатистської системи, здатного на організацію власного соціального і політичного процесу в локальному просторі. Територіальному абсолютизму епохи модерна була протиставлена дислокальна мережева наднаціональна система соціально-політичних відносин. Автор зазначає, що сучасний стан розвитку політичних систем демонструє збереження ключових принципів і гравців модерної епохи, поряд із новими тенденціями в структурній трансформації системи взаємовідносин.
В рецензованій монографії, представлено обидва способи концептуалізації транскордоння. З одного боку, воно розглядається як контактна зона між декількома прикордоннями, в межах якої відбуваються соціально-політичні процеси, а традиційні і модерні актори формують локальні соціально-політичні практики. З іншого боку, транскордоння представлено як ментальна конструкція, що є результатом трансформації глобальних інтеграційний процесів і руйнації модерного явлення про тріаду «держави – нації – території».
